Сторінка
1

Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

У законі України „Про освіту” наголошується, що метою освітнього процесу є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, духовних і естетичних якостей. У зв’язку з цим у процесі становлення підростаючого покоління зростає значення музичного мистецтва, що „найбільш стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікаційності, а також позитивних якостей характеру школяра".

Саме перед вчителем музики в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань. Реалізація розвивально-виховного впливу музичного мистецтва пов’язується науковцями, перш за все, зі здатністю слухати й чути, емоційно переживати та відкликатися на зміст музичного твору, тобто з музичним сприйманням. “Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - основа всіх форм залучення до музики, тому, що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття і думки. Поза сприймання музика як мистецтво взагалі не існує”, - писав Д. Кабалевський.

Надання музичному сприйманню такої визначальної ролі пояснюється тим, що з цим видом діяльності пов’язані різні форми залучення дитини до музичного мистецтва (слухання, виконавство, творення, вербальне судження), на ньому базується розвиток багатьох музично-естетичних новоутворень школяра (розвиток музичної мотивації та мислення, формування художніх смаків та виконавських умінь, засвоєння музичних знань, накопичення досвіду музично-творчої діяльності тощо).

Проблема сприймання музики дістала широке висвітлення у науковій літературі. Так, психофізіологічні дослідження торкалися проблеми реагування слухачів на музику (М. Блінова, О. Гарбузов, І. Додель, І. Тарханов); психологічні - вивчали музично-перцептивні здібності людини (Л. Бочкарьов, А. Готсдинер, С. Науменко, Г. Тарасов, К. Тарасова, Б. Теплов) та закономірності й механізми сприймання музики (С. Беляєва-Екземплярська, Є. Назайкінський, Ю. Рагс, Е. Сопчек, Б. Яворський, К. Хевнер та ін.); музикознавчі - досліджували взаємозв’язок структури сприймання з побудовою музичного твору (Л. Мазель, В. Медушевський, С. Скребков, Ю. Тюлін, А. Цукерман та ін.), взаємозалежність соціального й особистісного у процесі музичного сприймання (Б. Асаф'єв, О. Костюк, В. Максимов, А. Сохор, О. Фарбштейн); музично-педагогічні - діагностування й формування музичного сприймання, вікові особливості музичного сприймання школярів, процес розвитку музичних здібностей в онтогенезі, методи музично-виховної роботи тощо (О. Апраксіна, Ю. Алієв, В. Бєлобородова, Н. Ветлугіна, H. Гродзенська, О. Єременко, Д. Кабалевський, О. Лобова, В. Остроменський, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Шацька та ін.).

Проте, незважаючи на інтерес науковців до проблеми розвитку музичного сприймання, багато її аспектів ще не знайшли адекватного висвітлення. Особливо це стосується шляхів формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики.

Практична доцільність та недостатня науково-теоретична розробленість порушеної проблеми зумовили вибір теми дипломного дослідження: „Формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики”.

Об'єкт дослідження - процес формування музичного сприймання молодших школярів.

музичне сприймання молодший школяр

Предмет дослідження - методика формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та розробити методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.

Завдання дослідження:

на основі аналізу наукових першоджерел конкретизувати сутність та структуру музичного сприймання молодших школярів;

вивчити вікові особливості молодших школярів;

науково обгрунтувати методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики;

дослідити педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики;

визначити й обгрунтувати критерії, показники та рівні сформованості музичного сприймання молодших школярів;

розробити методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.

Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань застосовано такі методи дослідження:

теоретичні - теоретичний аналіз праць з філософії, психології, мистецтвознавства, педагогіки з метою визначення стану розробленості проблеми, що досліджується; порівняння, синтез, узагальнення й систематизація;

емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування вчителів та учнів, тестування, опитування школярів, бесіда, узагальнення передового педагогічного досвіду з проблеми, педагогічний експеримент.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

визначені й обґрунтовані критерії та показники, за допомогою яких було визначено діагностичні характеристики рівнів сформованості музичного сприймання молодших школярів;

.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, в якому визначена актуальність, об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження та наукова новизна, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів

Необхідною умовою повноцінного становлення основ музичної культури молодших школярів є розвиток їх здатності до сприймання музики. Саме активна взаємодія з музикою уможливлює найефективніший розвиток всього спектру пізнавально-творчих можливостей учнів.

Для становлення наукових уявлень щодо складного явища „музичне сприймання” необхідно, перш за все, з’ясувати сутність поняття „сприймання”. В сучасній філософії сприймання розуміється як „цілісне відображення предметів, явищ і подій в результаті безпосередньої дії об'єктів реального світу на органи чуття". Процес сприймання передбачає виявлення об'єкта в зоні сприймання, розрізнення в цьому об'єкті окремих ознак та їх синтез. Процес пізнання, відправним пунктом і необхідним компонентом якого є сприйняття предмета в деякій сукупності його властивостей і відносин, включає як розрізнення і відокремлення речей у просторі і часі, так і їх зв'язування та співвіднесення.

В психологічній науці сприймання визначається як „найпростіша із притаманних тільки людині форм психічного відображення об'єктивного світу у вигляді цілісного образу, пов'язана з поняттям його цілісності”; як „цілісне відображення предметів, явищ, ситуацій і подій у їхніх відчуттєво доступних часових і просторових зв'язках та відносинах”; як „суб'єктивний образ предмета, явища або процесу, який безпосередньо впливає на аналізатор або систему аналізаторів (використовується також термін "перцептивний образ") та як процес формування цього образу (використовуються терміни "перцепція", "перцептивний процес") .