Сторінка
10

Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

на широкому використанні фортепіанних творів, що відповідають вимогам емоційно-образної доступності віку молодших школярів.

Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Визначення умов повноцінного естетичного сприймання музичних творів потребує з'ясування низки науково-методичних питань. Мова йдеться насамперед про шляхи формування музичного сприймання школярів, можливості педагогічного опосередкування цього процесу. Великої уваги заслуговують питання художньо-педагогічного аналізу музичних творів, взаємозв'язку мистецтв на уроках музики.

Головний шлях формування музичного сприймання полягає у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, вміннями і навичками, значущими для естетичного осягнення змісту музичних творів. Включення у цей процес духовного потенціалу особистості, її творчих сил здійснюється шляхом розвитку активної естетичної діяльності у процесі сприймання. переживання й осмислення музики.

Ефективність формування музичного сприймання школярів визначається не лише зовнішніми умовами - педагогічною майстерністю вчителя, активізацією різних видів музичної діяльності, раціональною організацією діяльності учнів, створенням сприятливої ситуації, методами навчання, - а й внутрішніми, які визначаються особистістю самих слухачів. До них насамперед слід віднести набутий учнями життєвий та художній досвід, психологічну установку на сприймання, розвиток таких якостей особистості, як музичний слух, музичне мислення і пам'ять, асоціативна уява, слухова увага, емоційна сприйнятливість, потреби, смаки, оцінки тощо.

Умова як філософська категорія відбиває універсальні відношення речі до тих чинників, завдяки яким вона виникає існує. Під педагогічними умовами формування музичного сприймання розуміються такі спеціально створені умови, які необхідні й достатні для осягнення естетичного змісту музичних творів і посилення і посилення їх впливу на особистість.

На уроках музики слід прагнути до створення таких умов, є спільними для всіх учнів, незалежно від рівня їх підготовки. Це розвиток потреби в музичних враженнях, інтересу до музики, що сприймається, створення емоційної настроєності на сприймання, сприятливого психологічного клімату в класі, правильного режиму роботи, виключення відволікаючих чинників, організація посильної діяльності учнів, її мотивації тощо. Формування музичного сприймання сприяє контроль над чинниками сприймання, особистісний контакт учителя з учнями, достатній зворотний зв'язок тощо.

Ось такі умови, які, на наш погляд, є найсуттєвішими для формування музичного сприймання:

інформаційне забезпечення сприймання;

формування установки на сприймання музичного твору;

забезпечення в взаємодії мистецтв у виховному процесі.

Ми розглядаємо створення цих у як основу формування музичного сприймання школярів.

Інформаційне забезпечення музичного сприймання

Глибоке сприймання музичного твору можливе за наявності у слухачів вичерпних знань про цей твір, а також відповідного життєвого й музичного досвіду.

Давайте уявимо собі, що учні слухають фортепіанний твір Е. Гріга "Весільний день в Трольхаугені", не знаючи програми твору, не будучи ознайомленими зі змістом та історією створення. Почувши легкі акорди вступу діти можуть лише уявити, що хтось скаче або танцює та вони не зрозуміють, що зображає музика, які образи. Не знаючи сюжету, школярі не зможуть по-справжньому насолодитися героїчними образами твору.

Звичайно, музика впливатиме на дітей, викликатиме відповідні почуття й образи, адже вони закодовані в ній. Але настільки глибшим буде сприймання, якщо слухачам стане відомо місто про яке йде мова, події які відбуваються в цьому місті. Забезпечення школярів інформацією про музику, композиторів і виконавців є важливою умовою формування їх музичного сприймання.

Під інформацією розуміється система знань про навколишній світ і явища, які в ньому відбуваються, що знімають невизначеність. У даному випадку йдеться про ту інформацію, яка необхідна для естетичного сприймання музичного твору.

До найдавніших типів музичної інформації належить інформація про себе, власну індивідуальність; про групу, до якої належить індивід (звідси походять численні лади з їх етнічною інформацією); про стать (музика сприймається нами як жива ще й тому, що належить не безстатевим істотам); про вік, темперамент, психічний і фізичний стан людини, ситуативну реакцію тощо. Перелічені види інформації синкретично злиті, завдяки чому музична інформація сприймається як така, що належить конкретній людині.

Велике значення для визначення оптимальності інформації має поняття "шуму", що означає наявність в інформації відомого, банального, зайвого, надмірно деталізованого або незрозумілого. Надто узагальнений характер інформації збільшує вірогідність перетворення її на зайву для слухача, у "шуми". Надмірна деталізація матеріалу не лише утруднює сприймання, а й знімає "заражаючий" вплив музики. Нерідко банальними можуть виявитися ситуація, фальшив тон учителя, непереконливість його розповіді тощо.

Про оптимальність необхідної для осягнення музики інформації слід розглядати не лише з боку її обсягу і змісту, а й відповідності музичного твору прагненням і психічному стану слухачів. Добираючи матеріал для уроку, вчитель повинен враховувати особливості інформаційних процесів у психіці людини, які є суттєвими для формування музичного сприймання.

Музичною педагогікою були вироблені вимоги до підготовчої інформації. Їх суть розкрита у таких тезах:

вступне слово вчителя має бути лаконічним, емоційним і образним. Надмірно довге, навіть цікаве вступне слово знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинно містити те, що учні вже знають або можуть помітити самі;

у розповіді про музику треба дотримуватися міри у повідомленні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається на кількох уроках, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити учням щось цікаве, пізнавальне;

слово вчителя має бути своєрідним емоційним стимулом, який пробуджує чутливість до музики як безпосередньої мови душі. Воно повинно бути різноманітним за змістом;

у розмові про музику найважливіше ввести слухачів у ту атмосферу, в якій створювався той чи інший твір, розповісти про ті життєві обставини, за яких композитор задумав і написав його, тобто ознайомити їх з "біографією художнього твору", знання якої, як підкреслював Д.Б. Кабалевський, становить основу художньої освіти слухачів. "Зрозуміти музичний твір - означає зрозуміти його життєвий задум, зрозуміти, як композитор переплавив цей задум у своїй творчій свідомості";

слід ретельно відбирати цифри, факти, імена, залишаючи лише ті, що напевне запам'ятаються слухачам. "Жодного імені, жодного факту, жодної цифри, без котрих можна обійтися, - ось принцип, якого повинен дотримуватися вчитель", - писав Д.Б. Кабалевський;