Сторінка
11

Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

не слід спрямовувати увагу дітей, їх уяву на пошуки у не програмному творі тотожного музиці програмного змісту: діти захоплюються картинами, які їм малює уява, і вже погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Інформація будь-якого характеру може викликати велику зацікавленість дітей і визначити відповідну початкову поведінку при сприйманні музики. Але не кожна інформація забезпечує стійкий інтерес, стимулює тривалу настроєність на сприймання. Це зумовлює й підхід до змісту та форми вступного слова - не просто викликати інтерес школярів, а зробити його стійким і динамічним.

Чимало вчителів, будучи переконаними в тому, що основою музичного сприймання є музикознавчі знання, зводять вступну розповідь до повідомлення біографії композитора, переліку його творів, різноманітних дат, цифр, фактів тощо. У деяких випадках розповідь про твір може й не випереджувати звучання музики. Одна-дві лаконічні, але образні фрази, западуть у свідомість дітей, викличуть благородні думки і почуття незрівнянно більше. Наприклад, розповідь рекомендується перед слуханням п'єси В. Косенка "Дощик" у посібнику "Слухання музики в 1-3 класах" (К.: Муз. Україна, 1980): "Теплий весняний дощик, під яким так люблять гратися діти - ловити веселі дощові краплини і дивитися на кумедні бульбашки в калюжах, - їхню радість, веселий настрій змалював В. Косенко у п'єсі "Дощик". Легкі звуки падають, немов дзвінкі прозорі крапельки, що зливаються у рухливі струмочки мелодій. Далі музика стає повільнішою - це ніби пісенька, яку співають діти. П'єса закінчується повторенням мелодії, що звучала спочатку. Отже, п'єса "Дощик" складається з трьох частин. Музика першої і останньої частини - однакова, а в середній частині - інша".

Підготовча до сприймання музики інформація є лише однією, хоча й важливою частішою інформаційної основи музичного виховання школярів. У цілому ця інформаційна основа включає й інші аспекти функціонування системи керування процесом музичного сприймання, які будуть розглянуті в наступних розділах.

Формування установки на музичне сприймання

Будь-яка діяльність людини ґрунтується на поперед до неї. Конкретизуючи цю думку, Л.С. Виготськнй готовності ніж ти хочеш залучити дитину до якоїсь діяльності, зацікав її нею, потурбуйся про те, щоб виявити, що вона готова до цієї діяльності, що в неї напружені усі сили, необхідні для цього, і що дитина діятиме сама, вчителю ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність. Створення у слухачів відповідної настроєності (тобто установки) на сприймання музики є наступною наступною важливою умовою формування музичного сприймання школярів.

Установка - це внутрішній цілісний стан готовності людини певним чином сприймати й оцінювати явища дійсності, діяти стосовно їх. Цей стан психіки залежить від потреб і цілей, завдань і умов діяльності. Установка визначає стійкий, послідовний, цілеспрямований характер перебігу діяльності, є чинником її стабілізації у мінливих ситуаціях. Вона виникає під впливом об’єктивних і суб'єктивних чинників. Останні, будучи похідними від внутрішніх психічних процесів і станів людини, теж детермінуються об'єктивною реальністю.

Вони є основою передбачення поведінки учнів, програмування їхньої діяльності в цілісному процесі музичного сприймання, коли втручання вчителя здебільшого небажане або утруднене. Від художньо-пізнавальної установки створеної у дітей вчителем, залежить зміст думок і почуттів, образів і асоціацій, що виникають у їх свідомості, глибина естетичного переживання, характер впливу музичного твору.

Під художньою установкою розуміється готовність людини до художньої, зокрема музичної діяльності, чекання і передбачення певного естетичного ефекту, основані на попередньому досвіді. Художня установка дає змогу зберегти визначеність музичної діяльності у мінливих ситуаціях, забезпечує цілісний характер музичного сприймання, вибірковість і стійкість музичного переживання і смаку людини, вивільняє її від необхідності щоразу заново естетично виявляти більш-менш подібні музичні твори, відносячи їх до певного класу цінностей.

У формуванні установки на сприймання музичного твору поряд з конкретним інтересом до нього беруть участь такі стійкі утворення музичної свідомості особистості, як музичні погляди і смаки, жанрові орієнтації й стильові переваги, уявлення про норму в музиці, звичаї й звички музичного сприймання. Установку на сприймання визначають і менш стійкі психічні утворення, які включають очікування слухача, зумовлені інформацією про жанр і стиль автора, обставинами виконання.

Музичне сприймання - синтез різних видів діяльності. Воно включає розпізнання структури твору та її художніх функцій, емоційний відгук, оцінку, елементи роздумів. Кожній діяльності відповідає своя установка. Наприклад, оцінній діяльності потрібна аксіологічна установка, спрямована на співвіднесення музичного твору з системою смаків і критеріїв слухача. Можна говорити про установки композиційні, тематичні, образні, жанрові, процесуальні тощо.

Художня установка включає також перцептивну і пізнавальну установки. Перцептивна установка, керуючи музичним сприйманням, є складною системою настроювання аналізаторів, мобілізації уваги, пам'яті тощо . Суть пізнавальної установки у даному разі полягає у завчасному підключенні до сприймання конкретною музичного твору тих сфер художнього і життєвого досвіду, які необхідні для розпізнавання використаних у творі музично-мовних засобів і їх індивідуального трактування, осягнення художнього смислу.

Вона виступає не лише як відправна точка, a й відбивається на всьому процесі музичного сприймання. У навчальному процесі можна виділити установки загальні й часткові, стабільні й тимчасові (змінні, динамічні).

Загальна установка на сприймання музичних творів виступає насамперед як прагнення до часткового спілкування з музикою, що породжує чекання радості від нових творів, викликає потяг до музики, активну готовність до її сприймання, концентрацію духовних сил. На формування такої установки впливають знання про музичне мистецтво, розуміння його природи, життєвий і художній досвід, ціннісні орієнтації тощо.

На основі загальної складається часткова установка, яка націлює на сприймання певного твору за визначених умов. На часткову установку впливають знання про твір, досвід музичної діяльності, набуті навички і вміння музично-творчої діяльності, оточення, в якому сприймається музика.

Стабільна установка необхідна для того, щоб зберегти у дітей готовність до осягнення і переживання музики протягом звучання твору. Особливого значення така установка набуває при сприйманні музики драматичного роду організації змісту, коли перехід від однієї установки до іншої утруднений.

Тимчасова установка потрібна для виконання окремих дій при спостереженні за музикою. Характер установок визначається, крім уже названих чинників, змістом роботи вчителя, його розумінням суті музичного мистецтва, цілей музичного виховання тощо.