Сторінка
9

Лексика кольору в українській мові

Між групами порівнянь і відносних прикметників спостерігається розходження, що частково пояснюється суб’єктивністю сприйняття кольору або широким кольоровим спектром реальних предметів. Димчастий колір, наприклад, характеризується як попелясто-сірий, тоді як О. Гончар пише про голубі, як дим, очі, а І. Нехода – про руду, як дим, воду Дунаю. Рудими, як тютюн, видаються очі М.Стельмаху, але ж тютюновим називається зелено-коричневий тон; мигдалевою зветься ніжно-рожева барва, а З. Тулуб змальовує молодицю з глибокими чорними очима під довгими віями і білими як мигдаль, зубами.

Вихоплено якусь мить, якийсь скороминучий відтінок з усієї, часом безмежної гами. Що таке небесний? Колір неба блідо-блакитний. Але ж небо таке мінливе! Згадаймо Т. Шевченка: «За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстиляє І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину». У цій картині переважаю гарячі, червоні барви. Оповите хмарами небо видається сірим, а то й чорним: «Місяць, підводячись вгору, мов у чорну воду, пірнає в загустілу хмару» (М. Стельмах); чорна сфера неба і вночі: «А угорі мільйони ран на чорнім тілі небозводу» (В. Сосюра).

Колір стиглих плодів різних сортів сливи не лише сливовий, тобто фіолетовий, а й жовтий, як бурштин; глина може мати різноманітне забарвлення – від білого до червоного, а глинястий – це змішаний сіро-жовтий колір; рожі бувають розмаїті – білі, рожеві, палеві, жовті, червоні, навіть блакитні й чорні, – але лише блідо-червона квітка послужила основою для назви кольору – рожевий (щоправда Г. Квітка-Основ’яненко пише про дівчину, червону, як панська рожа, що у саду цвіте). Дослідники відзначають, що навіть колір стиглої вишні – вишневий – сприймаєте як різні відтінки червоного і фіолетового кольорів, оскільки він залежить від стиглості ягід і сорту вишні .

Розбіжність у співвіднесеності кольору знижується в міру закріпленості в мові цієї назви як абстрактного кольоропозначення. Так, рожевий, бузковий, золотий, кремовий кольори сприймаються однозначно, хоча рожі, як уже зазначалося, бувають різного забарвлення, бузок цвіте не лише ліловими, ай білими і фіолетовими квітами, золото зустрічається і з червонуватим відтінком, а забарвлення кремів залежить від їх складників. Під тілесним кольором розуміємо біло-рожевий тон, що відповідає здоровому кольору шкіри людини білої раси, а не будь-якого тіла (не смаглявого, не загорілого, не землистого, не мертвотно-блідого, не жовтого, не чорного тощо). Треба відзначити, що в тлумачних словниках бажано враховувати особливості відносних кольоропозначень і якомога точніше характеризувати їх значення: більша інформативність вигідно відрізняє тлумачення слова крейдяний – «який має колір крейди, білий» від попільний – «який має колір попелу».

Як бачимо, для яскравості, конкретності, виразності зображуваного письменники часто вживають слова із значенням кольору, використовуючи різноманітні мовні засоби творення кольорів.

Характеристика вмінь учнів визначати кольорову лексику

Найкращим варіантом для характеристики вмінь учнів визначати кольорову лексику, на нашу думку, є написання тексту-опису самими дітьми. Тексти-описи бувають діловими, науковими і художніми. Ми скористаємося останнім.

Художній опис – це образний опис. Він має вплив на уяву людини, на світ її почуттів, образних асоціацій. Приступаючи до роботи над текстами-описами, слід провести певні спостереження. Мова текстів-описів багата прикметниками, образами-порівняннями, епітетами. Для цього типу тексту можна поставити загальне питання який? (яка? яке?).

Користуючись твором-описом, діти зможуть легко виявити характерні ознаки побаченого, влучно визначити його особливості, вдало підібрати потрібну лексику та ще й прикрасити її різними відтінками, емоційно забарвленими словами, чарівними порівняннями, епітетами.

Проте, перш ніж запропонувати таку роботу дітям, потрібно провести з ними бесіду за малюнками (малюнки подані у додатках).

– Дітки, що зображено на першому малюнку?

Велетенський айсберг, який плаває у крижаній воді океану.

– Коли уважно придивитися до цієї крижини, то які кольори можна побачити, адже там є не тільки білий колір?

Там є ще світло-фіолетовий, блідо-голубий, рожевий кольори-відтінки.

– А давайте подивимося на небо. Яке воно?

Небо хмарне, по ньому пливуть важкі, сірі хмари. Воно ще має рожеве і фіолетове забарвлення.

– Діти, бачите, справа є також малюнок. Це пейзаж. Придивіться до неба на ньому. Порівняйте його з попереднім малюнком.

Небо тут темно-голубе, подекуди зі світло-сірим відтінком і також хмарне.

– А як ви гадаєте, який настрій викликає небо, коли дивитися на ці малюнки?

На першому малюнку – це сум, печаль, тривога, суворість, а на іншому – задумливість, мрійливість, настороженість.

– Що ще зображене на цьому пейзажі?

Ліс, одиноке дерево, лан пшениці, гори.

– Як би ви описали дерево. Яке воно?

Дерево росте посеред лану пшениці. Воно зелене. Але коли придивитися, то можна побачити різні його відтінки: від світло-зеленого до темно-зеленого і навіть чорного. Крона його широка і розлога. Стовбур чорний і короткий.

– Що підкреслює суворість клімату на першому малюнку і мрійливість на другому?

На першому – це холодна, крижана, океанська вода, її чорні відтінки, її прозорість, яка відбиває сіро-фіолетове небо.

Мрійливість – це лан пшениці, який переливається, який хилиться від вітру. Це ніби хвильки на воді, а жовтий колір пшениці пом’якшує ще і похмуре синє небо.

На двох інших малюнках ми бачимо два різні заходи сонця.

– Давайте порівняємо небо. Якими кольорами воно зображене і про що воно хоче нам розповісти?

На малюнку зліва небо має синій колір. Хмарки, які ховають за собою яскраве сонечко, сірувато-голубуваті. Хмари ще не встигли повністю закрити сонечко і воно ще пускає свої промінчики навкруги. Вони жовтувато-рожевого кольору. А ще сонечко кинуло свій промінчик у воду. Небо хоче розповісти нам, що вже закінчився день і скоро настане тиха, спокійна ніч. Хвильки також починають зменшуватися і все менше і менше добігають до берега. Все стає спокійним і тихим. Пальми насолоджуються такою красою і теж затихають.

На іншому малюнку небо зображене у червоних тонах. Тут є і оранжевий його відтінок, і жовтогарячий, і світло-коричневий. Сонечко пускає свої промінчики на верхівки лісу, на річку, яка протікає недалечко, гори, за якими зовсім скоро заховається прекрасне ясне сонечко.

– Дітки, а як ви думаєте, можна різними кольорами показати один настрій?

Можна, бо коли ми порівнювали перші два малюнки, то настрій був холодний, сповнений відчаю і печалі. На інших двох малюнках автори різними кольорами передали спокій, тишу, радість прожитого дня.

– Молодці, а зараз ви кожен оберете для себе малюнок, який найбільше вам сподобався і опишете його. Можете придумати також назву і скористатись планом на дошці:

План.

1. Що зображено на малюнку, які кольори переважають.

2. Яке небо?

3. Який настрій передає ця картина?