Сторінка
12

Лексика кольору в українській мові

Розгорнув крислаті віти,

а на них – дубові діти.

Дуб гойдає їх, гойда,

і на діток погляда:

– Ви, скоріш зростайте, діти,

Рад я вами жолудіти.

Десь на осінь ви, смаглявці,

Сипонете на галявці.

І сказав дубок-сусід:

– Розпочавсь дубовий рід.

– Яке слово вас зацікавило?

(жолудіти)

– Від якого слова воно утворилося?

(жолудь)

– Випишіть з вірша «сімейку» слів.

(дуб, дубові, дубок, дубовий)

– Чим відрізняються слова дуб і дубок?

– Як називаються ці слова?

(споріднені, спільнокореневі)

Дуб (який?) – великий, кремезний, столітній, віковічний, задумливий.

Дубок (який?) – крислатий, високий, розлогий, зелененький, молоденький, кучерявий, міцненький.

3. Хвилинка каліграфії.

Покладемо на свою «Поличку пам’яті» слова: влітку, восени. Складіть речення зі словом восени.

ІІІ. Робота над складанням твору «Кольори осені».

1. Створення мовленнєвої ситуації.

Скільки поетів, композиторів, художників майстерно описували чи словом, чи музикою, чи мовою фарб красу осені. Нікого не залишає байдужою картина І.Левітона «Золота осінь». Розгляньте, яка краса!

А тепер заплющіть очі і послухайте музику А.Вівальді «Пори року».

Найкращі душевні відчуття викликають у людини чарівні осінні пейзажі.

Нещодавно і ми з вами мандрували осіннім парком, милувалися різнокольоровими сукнями дерев, блакитним і ще лагідним небом, не дуже щедрим, але ще яскравим сонечком. Частинку цієї краси ми перенесли в клас (букет).

– Подобаються вам ці листочки?

– Пригадайте, як вони шелестіли?

– Чи приємно було вам ступати по них? Весело чи сумно?

2. Повідомлення теми уроку.

– Сьогодні ми спробуємо створити кольорову осінь засобами мови.

3. Словникова робота.

– Як ще можна назвати осінь, щоб передати її ознаки.

Доберіть прикметники.

(щедра, барвиста, золотокоса, багата, жовтогаряча, чарівна, роботяща)

– Які порівняння підберете, з ким порівнюють осінь:

(осінь-чарівниця, тітонька, художниця, господарка)

– Доберіть синоніми до словосполучення «осінь прийшла».

(завітала, настала, прилинула.

Ходить – мандрує, хазяйнує)

– Де ходить осінь?

(по гаях, лісах, у парках, полях)

– Які стоять дерева?

(задумані, святково вбрані, стиха шепочуть)

– Що сталося з ними?

Розважався в полі вітер,

Колихав пожовклі віти.

Потрусив на землю листя

По-осінньому барвисте.

– В які кольори розфарбувала осінь дерева?

Хвилинка ерудита.

Берізка (яка?): тендітна, жовтокоса, золотиста, струнка, ніжна, білокора, жовті стрічки, жовті хустинки.

Клен (який?): зажурений, золотаво-червоний, вишневий, багряний, пурпуровий, замріяний, брунатний.

Дуб (який?): старий, гіллястий, міцний, кремезний, величавий, мужній, багряний чуб, мідно-бронзові шати.

Ялинки (які?): синьо-зелені, сумні, задумані, горді.

Горобина (яка?): весела, червоніє кетягами, червоні ягоди, наче намисто населене на нитку.

4. Фізкультхвилинка.

«Падає листя»

Падає, падає листя,

Листя в саду мерехтить.

Жовте, яскраво-вогнисте,

Тихо за вітром летить.

В вирій птахи відлітають –

Гуси, граки, журавлі…

Осі і остання вже зграя

Сумно курличе вгорі.

5. Складання плану.

План

1. Невидимка ходить гаєм (Прихід осені)

2. Жовтокоса господиня (Свято осінніх кольорів)

Святкове вбрання дерев.

3. Чудова пора року.

– Пригадайте, з яких частин складається текст?

– Який має бути зачин?

– Основна частина?

– Кінцівка?

6. Відтворення тексту за планом.

Підготовча робота до написання твору:

а) Бесіда (музика)

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода,

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

А зараз ми будемо складати твір «Кольори осені».

Ось і завітала до нас чарівна, барвиста осінь. Мандрує вона по гаях, парках, лісах.

Святково прибрала жовтокоса господиня дерева, кущі. Тендітній, ніжній берізці вплела золоті стрічки. Кремезному старому дубові подарувала коричнево-брунатні шати. Не забула вона і про замріяного молодого клена. Розмалювала його листя у червоні, оранжеві, вишнево-багряні кольори. Лише ялинка стоїть зелена і гордовита. Боїться її, минає осінь.

Кружляють, вальсують листочки над землею. Вітають свою щедру барвисту художницю.

7. Учнівські твори (усні). Редагування.

– Оцінювання.

ІV. Підсумок уроку.

– Що ми вчилися робити на уроці?

– Яким вийшов наш твір? (цікавим, художнім)

Щоб милуватися цією красою з року в рік, ми повинні берегти природу, поважати її красу.

V. Домашнє завдання.

Виконати аплікацію на тему «Чарівна осінь» чи намалювати малюнок і оформити виставку.

Конспект уроку з образотворчого мистецтва у 1 класі

Тема: Сонячні зайчики, краплинки люблять райдужні хатинки.

Мета: Удосконалювати знання про художній образ. Сформувати наочне уявлення про казкових конструкторів природи: Сонячного зайчика, Голубу крапельку, Червону Іскорку. Дати відомості з кольорознавства про основні й похідні кольори. Розвивати спостережливість, уяву, фантазію. Поглиблювати і виховувати емоційно-естетичне сприймання природи через мистецтво.

Обладнання: Альбом, фарби, пензлики на підставці, склянка з водою, поролон.

Хід уроку

І. Організація класу:

До початку уроку чергові під керівництвом вчителя перевіряють наявність на робочих місцях необхідного обладнання.

– Дякую, що ви гарно підготували свої робочі місця! Окреме спасибі черговим!

ІІ. Мотивація конструктивно-художньої діяльності.

Місяць бачив зоряницю,

Що забрав із трав дівицю.

Щодня сонечко вставало,

Зоряницю підіймало. (Зоряниця – це краплинки роси).

Мету-мету – не вимету!

Несу-несу – не винесу!

Пора прийде – сам вистрибне. (Сонячний зайчик, промінь).

Милуйтеся мною та бійтеся мене –

За що я торкнуся, воно спалахне. (Іскорка вогню).

III. Повідомлення теми і мети уроку.

– Дітки, сьогодні ми будемо малювати Сонячні зайчики, краплинки й іскорку вогню. Ще ми відкриємо для себе «секрет» утворення зеленого кольору, закріпимо знання про кольори – основні й похідні, зустрінемося з «Чарівною плямою».

IV. Розвиток конструктивно-художніх умінь.

– Зараз, діти, будьте уважні. Я читатиму кольоровий віршик, а ваше завдання – намалювати кожен колір, який згадується у віршику.

Приготувались?

Кольоровий віршик

Любить пензлик мій до свята

Власний чубчик фарбувати.

Він у райдугу пірнає,

Кожний колір називає:

Це червоний – жар неначе.

Ще – оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі,

Мов трава – зелений колір.

А наступний колір – синій.

Синій колір, ніби річка,

Фіолетовий, як нічка.

– Назвіть, будь ласка, кольори, які ви намалювали.

– Як можна одним словом назвати це кольорове різнобарв’я? (Веселка).

– Правильно, це кольори веселки. Пригадайте, які з них теплі, а які холодні.