Сторінка
9

Формування читацьких інтересів семикласників активними методами навчання

Звичайно, при плануванні вчителем уроків літератури слід враховувати основні вимоги, концепції нормативних документів, у тому числі програми.

Під час підготовки до уроків літератури треба використовувати посібники таких авторів: Бібік Н.М. («Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування»), І. Єрмаков, Д. Пузиков («Компетентнісний потенціал 12-річної школи»), Т. Б. Волобуєва («Розвиток творчої компетентності школярів»), І. В. Родигіна («Компетентнісно орієнтований підхід до навчання»), О.Пометун, Л.Пироженко («Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання»), А.Кроуфорд, Д. Макінстер С. Метью, В. Саул, («Технології розвитку критичного мислення учнів») та інші.

Технології реалізації формування читацьких інтересів на уроках літератури різноманітні. На уроках можна активно використовувати технології розвитку критичного мислення, інтерактивні технології, намагатися розвивати основні види компетентностей: самоосвітню, комунікативну, полікультурну, інформаційну, соціальну, творчу.

Допомагає в цьому використання завдань різного рівня, варіативних домашніх завдань, організація групової роботи, створення проблемних ситуацій, залучення самооцінки та взаємооцінки учнів, пропаганда досягнень культури, виховання на прикладі видатних людей, мотивація ролі даного предмета у житті учня, використання діалогічних методів навчання, організація дискусій, залучення завдань, для виконання яких необхідне звертання до альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерних баз даних, Інтернету тощо, стимулювання критичного оцінювання учнями інформації, самоосвітньої діяльності, творчості, проведення нестандартних уроків, організація дослідницької роботи дітей.

Суть досвіду полягає у тому, щоб простежити основні напрямки читацьких інтересів учнів шляхом анкетування, спостерігання за «читацькою поведінкою» дітей під час уроку, позакласних заходів і розробити засоби впливу на формування читацьких уподобань. Досвід складається з теоретичної частини, що уявляє собою наукове обґрунтування проблеми читача у сучасному літературознавстві, і практичної, що уявляє розроблену систему роботи на уроках літератури з розвитку читацьких інтересів учнів.

Незважаючи на певні труднощі, з якими доведеться зіткнутися в процесі пошуків шляхів реалізації проблеми формування читацьких інтересів на уроках літератури (небажання учнів читати програмні твори у повному обсязі та взагалі читати; неуважність під час роботи з текстом, невміння виділяти з нього головне, у тому числі художні деталі, аналізувати прочитане; нерозуміння тих духовних ідеалів людини, які показані у творах, несерйозне ставлення до них; невміння пов’язати прочитане з епохою, її основними подіями; невеликий словниковий запас учнів, що веде до нерозуміння мови автора твору; заперечення школярами користі предмету, необхідності його вивчання; поширена думка учнів про те, що програмні твори – пройдений етап, що вони не відповідають потребам сучасної людини, її інтересам, цінностям та інші), треба вважати роботу над цією проблемою дуже перспективною, адже у сучасному літературознавстві посилюється інтерес до проблеми читача, до конкретно-історичних форм взаємовідносин читача та письменника, і саме вчитель повинен займатися практичною стороною цієї проблеми на уроках літератури.

Стан роботи із розвитку читацьких інтересів учнів

Констатувальний експеримент проведено в загальноосвітній школі № 38 міста Севастополь нами було проведено анкетування учнів 7 «А» класу. У письмовому опитуванні брало участь 21 чоловік. Учням пропонувалося відповісти на 12 питань, що стосуються як їх читацьких інтересів, уподобань, так і загального їх ставлення до літератури як до навчального предмета. Метою анкетування учнів була визначення особливостей читацьких смаків учнів, питання анкети ми прагли дізнатися цінують чи ні дівчата та хлопці літературу як вид мистецтва, чи розуміють важливість шкільного курсу літератури.

З метою виявлення планомірності і цілеспрямованості роботи з розвитку інтересу до читань ми ознайомилися з планами й конспектами уроків учителів та студентів-практикантів. У процесі аналізу планів навчально-виховної роботи не було виявлено цілеспрямованого й систематичного характеру роботи з розвитку читацької компетенції учнів 7 класів. Лише епізодично учителі звертаються до роботи з розвитку читання. Так, у 17% планів і конспектів уроків виявлено прагнення вчителів зосередити увагу учнів на ролі читацьких засобів.

Жодне з питань не припускало однозначної відповіді - так чи ні. Відповідаючи на питання, учні мали сформулювати свою позицію та розміння у вигляді висловлювання (одне-два речення). У тих випадках, коли це було необхідним, учням пропонувалися варіанти відповідей, зокрема , у питаннях про читацькі смаки. Найбільший інтерес в учнів викликали питання про те, чи вважають вони літературу важливим предметом, а також, що б вони зробили, якби викладали літературу в школі (працювали б вчителем літератури).

Учням було запропоновано відповісти на питання анкети (додаток А).

На перше питання більшість з учнів відповіли позитивно. Учні люблять читати, тому що це цікаво, можна дізнатися багато нового і легше запам'ятати нову інформацію. Деякі, навпаки, не люблять читати, тому що «це нудно». Найбільше на читацькі інтереси школярів (виходячи з результатів відповіді на друге питання) впливають уроки літератури, учитель літератури, а важливим у формуванні смаків до читання є й коло спілкування з однолітками.

Найбільш бажаних авторів у сьогоднішніх школярів не можна назвати нікого. Лише одиниці таких авторів, як: Тараса Шевченко, Ліна Костенко, Борис Харчук, Жуль Верн, Д.Дефо, Артур Конан Дойль, Дж. Роулинг, Лине Кобербёль, Р. Л. Стойн

У якості «моєї улюбленої книги» звучали назви Тарас Бульба, Аліса в країні чудес, Гаррі Потер, Таємничий острів, Таємниці світу, Скубі Ду, STALKER, Ірка Хортиця, Климко, Планетник, Доктор ХТО, Сила п'яти, Еркюль Пуаро. Можна відзначити, що коло читацьких інтересів школярів дуже широкий. В один і той же час їм можуть подобатися як шедеври класичної прози, так і твори масової літератури, що, звичайно ж, свідчить про їх уваги до літературного процесу взагалі і умінні розуміти і цінувати справжнє літературне мистецтво.

В якості улюблених літературних героїв називали Климко, Павлусь, Робінзон Крузо, Аліса, Костя, Патрик, Гаррі Поттер, Багато, Рон Уїзлі, Міс Марилл. Більшість опитаних за місяць прочитує від 1 до 5 книг. Лише одиниці не прочитують жодної книги.

На запитання "Читанню якої літератури Ви віддаєте перевагу?" більшість опитаних відповіли – російської та зарубіжної.

Із сучасних авторів хлопці найбільше віддають перевагу творцям масового детективу, фентезі і містиці.

Цікавим для учнів було дев’яте питання, у якому учням пропонувалося сказати, люблять вони чи ні уроки літератури. 12 осіб відповіли, що люблять. Варіанти пояснень були наступні: на цих уроках весело, вони потрібні для самореалізації, для того, щоб висловлювати свою думку з різних питань, тому що на них можна поговорити, на уроках літератури можна дізнатися багато нового, а також вивчити цікаві твори. Усе це говорить про виняткову важливість і потрібність цього шкільного предмета, здатного розкрити особистість школяра, збагатити його духовно.