Сторінка
10

Формування читацьких інтересів семикласників активними методами навчання

Дещо провокаційним і несподіваним для учнів був 10 пункт: «Якби я був учителем літератури, то я б .». Варіантів відповідей на це питання не передбачалося. Учням потрібно було у відповіді на це питання подумати самим. Було отримано відповіді:

- Додав би зарубіжну літературу

- Нічого

- Не був би

- Відпусти би додому

- Задавав би менше д/з

- Знав би краще предмет

- Ставив б усім найвищий бал

- Задавав багато читати

Всі ці відповіді, можливо, свідчать про певні труднощі у викладанні літератури в сучасній школі, а також про деякі психологічні проблеми, які виникають в учнів при вивченні цього цікавого і в той же час непростого для розуміння шкільного предмета.

Відповіді на запитання анкети дали змогу зробити висновок про те, що чільне місце у практиці роботи вчителів посідає розвиток зв'язного читання, вони вважають своїм завданням сприяти формуванню читацької компетенції. Таким чином, аналіз зібраних анкет дозволив стверджувати, що всі вчителі мають правильне уявлення про активні методи. Разом з тим вчителі вказують на певні проблеми під час проведення уроків із використанням активних методів:

1. Учні в більшості своїй люблять читати, тому що це цікаво, за допомогою читання можна дізнатися багато нового, розширити кругозір. Великий вплив на формування читацьких інтересів сучасних школярів впливають їх особисті погляди, смаки, а також уроки літератури та вчитель літератури.

2. Коло читацьких інтересів школярів досить широкий: від творчості письменників класиків до творів сучасної масової літератури, що, звичайно, свідчить про інтерес учнів до літератури як виду мистецтва.

3. Учні не зовсім добре орієнтуються в сучасній літературній ситуації. Можливо, це викликано тим, що учні ще не знайомі із сучасною літературою.

4. Більшість учнів люблять і поважають літературу як навчальний предмет, тому що вона потрібна для самореалізації, розкриття та розвитку особистості, а також тому, що на ній можна дізнатися багато нового і цікавого і можна поговорити. Тим самим учні визнають винятковість цього шкільного предмета.

5. На місці вчителя літератури учні спілкувалися б з учнями на рівних, підкоригували б програму з літератури, усунувши деякі твори, розповідали б про книги, які в першу чергу цікаві школярам. Загалом, зробили б усе, щоб учням було цікавіше вчитися. Все це може служити методичною радою до викладання літератури в середній школі.

Додатково було проведено й бесіди з вчителями. Як показали результати, вчителі мають достатній готовності учителів до роботи з розвитку в учнів інтересу до читання. Вчителі відзначаються внутрішнью вмотивованістю, теоретичними знаннями та практичними напрацюваннями. Проте 95% опитаних педагогів погодилися з тим, що розвиток читання російськомовних учнів – це суттєва проблема. Оскільки ця робота вимагає постійного пошуку нових форм та методів роботи з учнями.

Таким чином, аналіз чинних програм, підручника, анкетування учнів, спостереження над усним і писемним мовленням, відстеження місця роботи над розвитком читацької компетенції на уроках української літератури дозволили визначити стан роботи з розвитку мовлення учнів основної школи. Загальний рівень розвитку читання може бути досконалішим, тому необхідно акцентувати увагу на формування і розвиток читацької компетенції, добір такої методичної системи, яка спроможна була б підвищити рівень сформованості читання учнів шкіл з російською мовою навчання. Дослідження проблеми також засвідчило, що на сучасному етапі в школі недостатньо уваги приділяється роботі з навчання учнів логічно й послідовно викладати свої думки.

Ці проблеми спричинені відсутністю чіткої системи вправ і завдань до формування вмінь відтворювати докладно, стисло і вибірково тексти різних типів і стилів читання, а тому виникає необхідність у створенні відповідної системи роботи над переказами.

Найцікавіші види активних методів ми пропонуємо в практичній частині цього підрозділу. Вони спрямовані на розвиток таких здібностей як гнучкість мислення, здатність відтворювати потрібну інформацію, уміння сприймати, розуміти й аналізувати усні й письмові висловлювання, запропоновані вчителем або створені однокласниками; уміння будувати власні тексти.

Система роботи із розвитку читацьких інтересів учнів засобами активних методів

В основі навчання української літератури в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, які зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, які забезпечують належний рівень засвоєння змісту шкільного курсу мови, формування комунікативних умінь і навичок і активізацію пізнавальної діяльності учнів.

З огляду на досліджувану нами проблему, одним із найважливіших завдань виступає розробка системи вправ і завдань, що забезпечувала б ефективну активізацію пізнавальної діяльності семикласників на уроках української література. Подібна система повинна створювати позитивний вплив на ефективність навчального процесу в цілому, а також сприяти формуванню й активізації пізнавального інтересу учнів.

Варто зауважити, що місце пізнавальних прийомів у структурі уроку може бути різним.

Воно залежить від багатьох факторів – характеру навчального матеріалу, рівня підготовки учнів, часу, відведеного на вивчення теми, дидактичної мети, визначеної вчителем тощо. Найчастіше активізація пізнавальної діяльності здійснюється під час вивчення нового матеріалу, особливо тоді, коли опрацьовуються найважливіші теми, рідше в процесі формування спеціальних умінь і навичок.

Доля самостійно розв’язуваних учнями пізнавальних завдань з кожним роком повинна неухильно зростати, а допомога вчителя має відповідно зменшуватись, тому важливою є роль вчителя – словесника у активізації пізнавальної діяльності учнів, та розвитку умінь і навичок учнів у сьомому класі. Цілеспрямоване і систематичне використання на уроках літератури активних пізнавальних методик забезпечує озброєння школярів засобами пізнання, навчає їх активно і творчо мислити, прищеплює інтерес до основ науки про літературу, формує прагнення і вміння постійно вдосконалювати свою літературну культуру, робить навчальний процес пізнавальним, необтяжливим, радісним і цікавим.

Отже, приділяючи увагу дослідженню активних методів активізації пізнавальної діяльності семикласників, слід нагадати, що головною метою активних методів навчання є створення учнями власних освітніх продуктів. Пізнання при цьому можливе, але воно відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності учня. Головним результатом якого є отримання нового продукту.

Система активних методів була побудована нами з урахуванням: а) особливостей сприйняття учнями сьомого класу; б) принципів викладання літератури (за К. Плиско); г) зумовленості вправ і завдань методами навчання літератури (за класифікацією методів навчання Й. Лернера (за рівнем пізнавальної діяльності).

Розроблена нами система ативних методів ураховує й інші аспекти, а саме використання різноманітних прийомів навчання мови, на яких наголошувалось раніше, під час розробки питання методики забезпечення активізації пізнавальної діяльності семикласників на уроках української літератури.