Сторінка
14

Формування читацьких інтересів семикласників активними методами навчання

4-ий етап: фаза рольової гри.

5-ий етап: аналіз проведених спостережень, обговорення результатів та досвіду акторів.

6-ий етан: підбиття підсумків.

Отже, використання даного методу сприяє розвитку творчої особистості, її розумової активності, активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку рівнів креативності учнів, але крім цього реалізація описаного методу потребує великого творчого потенціалу не тільки з боку учнів, але й самого вчителя, крім цього вдала реалізація методу «Рольової гри» потребує детального планування всього процесу гри, і великої кількості часу, тому сьогодні на уроках української мови спостерігається часткове використання цього креативного методу.

Технологія «Знайди правильне твердження».

Тема. Зміст твору. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.

Мета. Знати повністю зміст твору, вміти виділяти і переказувати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір. Виховувати гуманні якості людини: чуйність, доброту, турботу про ближнього.

Обладнання: текст твору, ілюстративний матеріал.

У тексті, складеному з помилкових тверджень, «заховано» 6 правильних. Знайдіть їх.

— Климко вирушає в дорогу, сповнену небезпек, по сіль на Полтавщину. (Неправильне.)

— Все добро на базарі, куди звернув Климко, продавалось за гроші. (Неправильне).

— Облаву поліцаї робили на старих і молодих людей. (Неправильне).

— Швець-земляк подарував Климкові тапочки, а не виміняв. (Правильне).

— Врятована від Німеччини дівчина прохала хлопця стати її братом і податись на Донбас до її мами. (Правильне).

— Їхав хлопець до станції Дебальцеве на відкритій вантажній машині. (Неправильне).

— Климко повертався додому з дорогоцінною сіллю та харчами. (Правильне).

— Хворого хлопця виходжувала тітка Марина і хотіла навіть всиновити його. (Правильне).

— Німець не зміг ударити Климка, бо той стрибнув у калюжу. (Неправильне).

— Головний герой відчував відповідальність за життя Наталі Михайлівни та маленької Олі. (Правильне).

— Мішок солі заважає Климкові показати дорогу військовополоненому. (Неправильне).

— Хлопчину підстерегла невблаганна смерть. (Правильне).

При дослідженні активних методів навчання для активізації пізнавальної діяльності, також слід звернути увагу на метод «Гірлянда асоціацій», який ґрунтується на закономірностях людської психіки і передбачає активізацію понятійно-вербальної діяльності учня шляхом «введення» слів-подразників. Метод включає десять етапів (кроків): визначення синонімів об’єкта; довільний вибір випадкових об’єктів; складання переліку ознак випадкових об’єктів; генерування ідеї шляхом приєднання до об’єкта ознак випадково вибраних об’єктів; генерування гірлянд асоціацій із ознак випадкових об’єктів; генерування нових ідей; вибір альтернативи; оцінка і вибір раціональних варіантів ідей; вибір оптимального варіанта.

Наприклад, використання цього методу може бути цікавим і ефективним для активізації пізнавальної діяльності учнів під час словникової роботи, а конкретно при поясненні слова обрій (горизонт).

Алгоритм методу:

1) Визначення синонімів об’єкта;

Гірлянда синонімів для слова «обрій»: горизонт – небосхил – небозвід – крайнебо.

2) Довільний вибір випадкових об’єктів;

Утворимо другу гірлянду з іменників запропонованих учнями наприклад: веселка, сонце, квітка, літак, , небо.

3) Утворення комбінацій з елементів гірлянд синонімів і випадкових об’єктів, тобто кожний синонім поєднують із кожним випадковим об’єктом;

Таким чином одержуємо: веселка на горизонті, сонце за небосхилом, небозвід як квітка, літак злився з крайнебом, тощо.

4) Складання переліку ознак випадкових об’єктів.

Для зручності їх поєднують у таблицю, таблицю можна накреслити на дошці й графи «Ознаки» заповнювати разом з учнями.

Найменування й ознаки випадкових об’єктів:

Таблиця 2.4 Методика «Гірлянд і асоціацій»

5) Генерування ідей шляхом почергового приєднання до технічного об’єкта і його синонімів ознак випадково обраних об’єктів.

Наприклад, увівши в гірлянду синонімів ознаки квітки, можна утворити такі сполучення: одноколірний горизонт ; багатобарвний небосхил; гірський обрій; польовий небозвід, тощо.

Аналогічно одержують нові ідеї конструкцій, приєднуючи до гірлянди синонімів ознаки інших випадкових об’єктів – веселка, сонце , квітка, небо.

6) Генерування гірлянд асоціацій.

По черзі з ознак випадкових об’єктів, виявлених на четвертому кроці, генеруються гірлянди вільних асоціацій.

Генерування гірлянди асоціацій за першою ознакою випадкового об’єкта «веселка». Цією ознакою є слово «різнокольорова». Гірлянда асоціацій створюється шляхом постановки запитання: «Що нагадує слово «різнокольорова»?» Відповідь може бути такою: «різнокольорова тканина». Далі запитується: «Що нагадує слово «тканина»?» Воно може нагадувати сукню, полотно, одяг. Аналогічно, продовжуючи пошук елементів гірлянди асоціацій, можна збільшити довжину гірлянди. Сукня може нагадувати свято, вроду, літо, тепло, сонце тощо.

Гірлянда асоціацій у цьому випадку може мати такий вигляд: різнокольорова – тканина – сукня – свято – тепло – сонце тощо.

7) Генерування нових ідей;

До елементів гірлянди синонімів технічного об’єкта по черзі намагаються приєднати елементи гірлянди асоціацій. Різнокольоровий обрій; Золотий небосхил; Одноколірний горизонт, тощо.

8) Вибір альтернативи. На цьому кроці вирішують питання: продовжувати генерування гірлянд асоціацій чи їх уже досить для підбору корисних ідей;

9) Оцінювання й вибір раціональних варіантів ідей;

Різнокольоровий обрій, золотий небосхил, тощо.

10) Відбір оптимального варіанта;

Відбір оптимального варіанта з раціональних здійснюється різними прийомами оптимізації. Досить простим і ефективним є метод експертного оцінювання. Висновок: аналіз показує, що знайдені ідеї різноманітні за своєю суттю. Отже, метод «гірлянд асоціацій» є дійсно незвичайним і рідко коли використовуваним у педагогічний практиці, пояснюється це виникненням ряду труднощів, що виникають при виконанні цієї методики. Головні з яких для активізації пізнавальної діяльності брак часу і непідготовленість учнів, для того щоб впровадити методику на уроці української мови, вчителя потребують вже підготовлених учнів, які б вже заздалегідь були проінструктовані щодо виконання вправ.

Однак, варто зазначити, що під час проходження педагогічної практики, було виявлено що вчителі намагаються застосувати методику «гірлянд асоціацій», але частково, пропускаючи декілька пунктів, оминаючи етапи, які потребують більше всього часу.