Сторінка
12

Формування читацьких інтересів семикласників активними методами навчання

Назва методу добре відображає як його суть (в кінцевому результаті роботи групи в сніговій кулі закладений досвід кожного учасника), так і виконання (окремі ідеї та інтуїція з’єднуються в єдине ціле, як снігові малі грудки, а ті у свою чергу, у велику кулю). Важливим є те, що кінцевий результат нікому не нав’язаний силою або через умовляння, а є справді узгоджений шляхом спільного обговорення.

У результаті роботи учні з’ясовують:

1. Хто вітав завжди людей своїм розважливим «так-так-так» (стара качка).

2. Чим сонце відмикало землю? (ключами)

3. Що майструють стельмахи? (вози)

4. Заради того щоб Михайлик навчався у школі батько продав? (корову)

5. Хто привчив Михайлика любові до природи та тварин? (Мати)

6. Над чим чаклувала мати, а дід сміявся? (над насінням)

7. Кому допоміг Михалик пригостивши насінням? (бідній жінці з дочкою)

8. Хто найчастіше у снах марився хлопцю? (лебеді)

9. Який вчинок зробив батько заради навчання сина? (носив в школу на руках)

10. Яка одежа назавжди залишиться у пам’яті хлопчика?( «кирея»)

11. Тепер головне свіжа сорочка, та чиста ? (совість)

Ще одним ефективним активним методом активізації пізнавальної діяльності є Метод «АБВ» – головною метою цього методу є безпосередньо активізація пізнавальної діяльності учнів, пробудження в них інтересу до вивчення новою матеріалу та контролю знань, розвиток уваги. Учням пропонується зібрати відомі їм поняття з заданої теми в алфавітному порядку та розмістити в таблиці.

Робота за методом "АБВ" проводиться у чотири етапи:

Перший етап – спочатку учні працюють у парах: кожен збирає поняття на задану тему. Потім відбувається обговорення результатів з партнером та обрання 10 найважливіших, на їхню думку понять, які заносяться в таблицю в алфавітному порядку;

Другий етап – окремі пари об'єднуються в групи по 4 особи та опрацьовують обидва аркуші, визначаючи 10 найголовніших, на їхню думку, понять, які знову заносяться у таблицю.

Третій етап – групи з 4–х осіб об'єднуються по дві та разом опрацьовують попередні два аркуші, визначаючи 10 найголовніших, на їхню думку, понять.

Четвертий етап – кожна група з 8–ми осіб презентує результати своєї роботи на плакаті, дошці тощо, як основу для подальшої роботи над темою.

Описана нами методика використовувалась на уроках узагальнення й систематизації вивченого матеріалу з теми «Прикметник».

Наступним ефективним методом для активізації пізнавальної діяльності є метод «Постав на голову», ця методика особливо популярна серед учнів, завдяки ігровій формі і доброзичливій атмосфері, яка виникає під час його використання. Цей метод належить до ативної техніки вирішення проблем і застосовується, як правило, там, де спрацьовують «класичні методи». Полягає він у тому, що викладач чітко формулює проблему «на ногах».

Робота за методом «Постав на голову» проводиться у три етапи:

1-ий етап вчитель чітко й однозначно формулює проблему («на ногах»), а учні шукають шляхи її вирішення, фіксуючи отримані результати на дошці або на картках;

2-ий етап викладач повертає проблему на її протилежність («ставить на голову»), учні шукають шляхи її вирішення, фіксуючи отримані результати на дошці або на картках.

3-ій етап результати, отримані на 2–му етапі роботи, перевертаються «з голови на ноги» й їх звіряють з попередніми, що були висунуті на 1–му етапі. Учні можуть порівняти шляхи вирішення проблеми й прийти до найбільш оптимального результату.

Наступний метод, який ефективно сприяє на активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиває творче мислення учнів – «Метод замальовування та записування ідей».

Цей метод дозволяє швидко та в повній мірі використовувати розумовий потенціал учнів. Він сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, ефективному запам'ятовуванню, викликає інтерес до навчання, концентрації думок, підвищує продуктивність праці, розширює світогляд та діапазон ідей, розвиває творчий потенціал. Його можна використовувати як для вирішення нескладних проблемних питань, гак і для розробки широкомасштабних проектів.

Даний метод можна використовувати як на уроці, так і в будь–якій іншій творчій діяльності, де є необхідними відбір, осмислення, запам'ятовування, оформлення думок та інформації, наприклад:

1) підбір матеріалів із нової теми;

2) підготовка до бесіди, доповіді, участі у конференції тощо;

3) повторення навчального матеріалу;

4) планування уроків;

5) конспектування уроків;

6) упорядкування думок;

7) підготовка «шпаргалок»;

8) робота над темами, коли важко визначити їх обсяг і структуру.

Однак, обов’язково потрібно зазначити, що цей метод має свої ускладнення. Під час використання методу «Замальовування та записування ідей» в учнів виникають деякі проблеми, наприклад:

– психологічне неприйняття на початку роботи;

– вчитель втручається в розробку схеми – малюнка;

– учні не наважуються вносити свої ідеї в групову схему або помилково вносять їх не в ті гілки схеми, в які потрібно (некомпетентність у визначенні категорій);

– головні гілки схеми плутають з другорядними (невизначеність в ієрархіях);

перші навички роботи над схемами – малюнками дуже неохайні.

Крім цього, при підготовці до використання цього методу, неодмінно варто приділити увагу функціям вчителя та учнів, які були визначені і сформульовані нами у вигляді таблиці.

Таблиця 2.2 Методика «Замальовування та записування ідей

Отже, робота організовується таким чином: для проведення заняття потрібні кольорові олівці або фломастери (6 кольорів на одну групу), папір для малювання формату А4 чи АЗ (по З – 5 аркушів на кожного учасника), спеціальні засоби для презентації розробок перед великою групою учасників.

Метод замальовування та записування ідей полягає в тому, що проблемна тема записується в центрі аркуша паперу. Від головної теми відходять головні гілки та підписуються друкованими літерами. Від кожної головної гілки відходять другорядні гілки, які так само підписуються друкованими літерами і т. д. Тобто, порядок думок фіксується від загального до окремого: чим далі від центру схеми – малюнка, тим конкретнішою стає інформація. Для позначення головних і другорядних гілок використовуються різні кольори. Якщо на аркуші паперу місця для записів недостатньо, можна доклеїти ще один аркуш.