Сторінка
11
Серед прийомів виділили такі: дидактико – методичні, основані на процесах мисленнєвої діяльності (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення тощо); специфічні (групування мовних явищ, заміна мовних одиниць, конструювання речень тощо); а також прийоми формування комунікативних умінь, зокрема аналіз і зіставлення фактів, встановлення зв’язків тощо, а також прийоми проблемного навчання, серед яких, на основі праць психологів, ми визначили чотири рівня проблемності в навчальному процесі.
Таблиця 2.1 Рівні проблемності в навчальному процесі
|
Діяльність вчителя |
Діяльність учнів | |
|
1рівень |
активізує та контролює знання; ставить та формулює навчальну задачу; розв‘язує проблему; закріплює знання учнів, організовує самостійну роботу. |
розуміють необхідність актуалізації знань; розуміють суть проблемної ситуації; осмислюють хід її розв‘язання; виконують вправи за зразком та тренувальні вправи в процесі виконання самостійної роботи. |
|
2 рівень |
керує підготовчою роботою; актуалізує опорні знання; діагностує можливості учнів до розв‘язання навчальної проблеми; створює проблемну ситуацію; формулює проблему; направляє учнів на розв‘язання проблеми; організовує самостійну роботу |
розуміють необхідність актуалізації знань та створеної проблемної ситуації; разом з вчителем розв‘язують проблему; виконують вправи на перевірку та закріплення розв’язаної проблеми; тренуються у виробленні навичок. |
|
3 рівень |
керує підготовчою роботою; актуалізує опорні знання та створює проблемну ситуацію; керує розв‘язанням навчальної проблеми; організовує самостійну роботу |
осмислюють актуалізовані знання та створену проблемну ситуацію; формулюють навчальну проблему; висувають гіпотезу та дедуктивно її обґрунтовують; перевіряють розв‘язання; виконують самостійну роботу |
|
4 рівень |
керує підготовчою роботою; ставить завдання; організовує, керує навчальним процесом; організовує самостійну роботу |
усвідомлюють необхідність самостійного засвоєння нових знань; формулюють навчальну проблему; висувають гіпотезу; обґрунтовують її дедуктивно; перевіряють правильність доведення; творчо застосовують здобуті знання на практиці |
Таким чином, зпираючись на все вище зазначине, нами була створена сисема ативних методів які б сприяли активізації пізнавальної діяльності, та розвитку творчого мислення учнів. Послідовність досліджених нами креативних методів, була зумовленна рівнєм складності їх виконання, та частоті використання їх в навчальному процесі.
Отже, сьогодні одним з найпоширеніших активних методів активізації пізнавальної діяльності є метод «Мозковий штурм», він зарекомендував себе як один з найвдаліших методів організації та активізації пізнавальної діяльності, який дозволяє вільно висловлювати свої пропозиції (досить часто несподівані та неадекватні) в контексті запропонованої теми. Мозковий штурм стихає, коли потік думок і пропозицій зупиняється, після цього наступає етап обговорення. Але не менш цікавою модифікацією вищезазначеного методу є «човниковий метод».
«Човниковий метод» може бути доречно використаним на уроці розвитку зв’язного мовлення, при підготовці до написання твору – роздуму про вчинки людей.
Робота організовується таким чином: учні поділяються на дві групи: генерації ідей та їхньої критики. Робота цих груп проводиться в різних навчальних приміщеннях (якщо є таки можливості), або незалежно один від одного.
Вчитель починає «мозкову атаку» у групі генерації ідей, після чого отримані там пропозиції скеровуються у групу критики.
Діти, як ви вважаєте, яким має бути справжній друг? (учні встановлюють свої припущення)
Якими якостями має володіти людина, щоб ми могла називати її справжнім другом?(учні висловлюють свою думку. Опираючись на життєвий досвід)
Які ж якості необхідно виховувати в собі, а яких навпаки позбутися, щоб тебе вважали добрим другом і хорошою людиною? (кожен учень висловлює свої думки, які фіксуються на папері)
Далі всі зафіксовані ідеї передаються у групу критики, де і проводять відбір цікавих та перспективних пропозицій, які знову передаються на наступний розгляд у першу групу. Робота повторюється, доки не буде отримано оптимально прийнятий результат.
Даний тип вправ окрім забезпечення цілеспрямованого повного та глибокого осмислення виучуваного матеріалу, спрямовані на стимулювання пізнавального інтересу семикласників, та творчої думки учнів, використанні засобів, які знижують критичність та самокритичність особистості завдяки чому зростає її впевненість у собі, функціонування на засадах вільного, нічим не обмеженого генерування ідей у групі спеціально відібраних осіб («генераторів ідей»), зниження рівня самокритичності учнів і запобігання витісненню оригінальних, креативних ідей у підсвідомість, сприяє появі почуття психологічної захищеності, спроби відкритися один одному. Однак, значним недоліком човникового методу є брак часу, учні не завжди встигають розібрати всі запропоновані ідеї.
Наступний досліджуваний нами метод – метод «Снігової кулі», суть цього методу полягає у колективному пошуку спільного рішення або спільного погляду на певний об’єкт. Метод, придатний для створення дефініції, яка буде легко зрозумілою та прийнятою всіма учасниками навчання, оскільки всі беруть участь у її створенні, мають можливість подати власне бачення об’єкту. Кожен учасник вносить у формулювання власний неповторний досвід, який є важливим і потрібний цілій групі .
Наприклад, цей метод може буде корисним на уроці узагальнення й систематизації вивченого матеріалу, і як результат кожен учень буде задіяний у роботі на уроці, та продемонструє свої знання набуті, під час вивчення теми.
Подаємо фрагмент уроку з використанням методу «Снігова куля».
Тема уроку: Звичаї, традиції українців на сторінках повісті «Гуси-лебеді летять». Символ образу гусей-лебедів.
Мета: поглиблювати знання про звичаї і традиції українського народу; вдосконалювати вміння характеризувати образи, виховувати інтерес до народних звичаїв та традицій, розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, творчу уяву; виховувати патріотичні почуття, гордість за яскравих представників української літератури.
Теорія літератури: символ(гуси-лебеді).
Обладнання: картки, ілюстрації, роздатковий матеріал.
Метод дозволяє першій, ще мало відшліфованій думці (знанню, погляду, потребі) кожного учасника, дати назву, записати, запам’ятати і переконати всю групу в тому, що ґрунтовне обговорення кожної окремої думки дасть змогу сформувати найповнішу концепцію багатого різностороннього образу, отримання рішення, яке б задовольняло всіх.