Сторінка
10
Невелику групу становлять запозичення з японської мови, що передають конфесійні номінації: дзен/дзен-буддизм (з япон. дзен - стан нірвани від санскрит. дж'яна - медитація; зосередження, споглядання і буддизм) "школа буддизму, що поширилася в Японії в ХН-ХШ ст., а нині одна з найбільш впливових буддистських шкіл на Далекому Сході (Китай, Корея, Японія, В'єтнам); різновид буддизму, який своєрідно тлумачить питання про співвідношення земного і божественного світу, стверджуючи, що вони перебувають у нерозривній єдності між собою", коали (буквально - філософські загадки, відгадавши які можна осягти суть буття) "питання-загадки, головоломки, розв'язання яких неможливе за допомогою раціональної логіки і які, на думку наставників дзен-буддизму, сприяють досягненню "тимчасового просвітлення", "раптового осягнення змісту буття"; канонічні зібрання ("Хекіганроку" і "Мумонкан")", саторі (буквально - просвітлення) "різновид трансу в буддизмі; стан просвітлення, до якого прагнуть адепти за допомогою медитацій, аскетизму та ін. елементів своєї психотехніки; різновид трансу; прибічники дзен-буддизму вважають саторі містичним єднанням з універсумом і вважають, що воно досягається не поступово, а за допомогою миттєвого осяяння, для чого найкращими засобами медитації коани" тощо.
Поза тематичними групами залишаються кілька слів, зокрема ніндзя (буквально - вивідувач, лазутчик) "у середньовічній Японії народні месники, що протистояли озброєним самураям і розробили й оволоділи системою рукопашного бою, мали навички раптового нападу, безшумного пересування, маскування та ін.; японський розвідник і диверсант; надзвичайно натренована і загартована людина, покликана виконувати особливо складні спеціальні завдання й операції", якудза (буквально - погань, хуліган) "самурайська мафія; один з її представників", саке (буквально - горілка) "традиційний японський алкогольний напій із рису міцністю 15-18 градусів, який уживають переважно підігрітим", гета ( буквально ге - нижній і та - в'юк, сідло ) „ вид національного японського взуття - дерев'яні сандалі у вигляді лавочок, що утримуються на ногах ремінцями", тамагочі { буквально тамаго - яйце і чі - пестливо-зменшувальний афікс ) „ дитяча іграшка" та ін.
Із китайсько ї мови останнім часом у мові української публіцистики вживаються лексичні запозичення на позначення єдиноборств: кунг-фу/кунгфу (буквально кунг - стиль, заняття і фу - кулак) "система вправ китайської оздоровчої гімнастики і спортивної боротьби; різновид способу самозахисту без зброї, що ґрунтується на різких ударах ногою чи рукою по больових точках противника", у-шу/ушу (буквально у - військовий, бойовий, фехтувальний і шу - майстерність) "комплекс традиційних китайських військових мистецтв, які мають у своїй основі філософські, етичні та психофізичні аспекти удосконалення особистості; система вправ для загартування тіла й духу", шаолінь (від назви монастиря Шаолінь від шао - молодий і лінь - ліс) "один із стилів ушу" тощо.
Порівняно невеликий за обсягом шар лексики в мові українських мас-медіа останніх десятиліть становлять запозичення із санскриту в зв'язку з проникненням в Україну окремих відгалужень індуїзму та буддизму. Це переважно давні слова конфесійного вжитку, що стосуються нетрадиційних для українців вірувань та явищ і з'явилися в мові підстилю ЗМІ зовсім недавно. Серед них досить відомими стали такі лексичні одиниці, як гуру (буквально - духовний наставник, учитель) "у буддизмі - духовний наставник, учитель житейської мудрості (спочатку керівник релігійної общини сикхів у Пенджабі (Індія)", тантра (буквально - істина) "релігійне вчення в індуїзмі і буддизмі про різноманітні енергії Всесвіту, а також про спроби керувати та оперувати ними (культовий обряд за допомогою медитацій, спеціальної сексуальної техніки, ритуалів)", кришнаїзм (від санскр. Кришна - чорний, темний, Верховний) "секта в індуїзмі, яка вшановує Кришну як верховне божество, вважаючи його одним із втілень Вішну". До таких інновацій також належать ашрам/ашрама (дослівно - духовна обитель, монастир)"кожен із чотирьох періодів духовного життя арія, (вивчення Вед - учень, родинне життя — домогосподар, пустельництво - лісовий відлюдник, аскетизм - бродячий аскет; також усамітнення, оселя пустельника", чакри (буквально — колесо) "у східній (йогівській) теорії парапсихології сім зон, які є енергетичними центрами людського тіла, конденсаторами психічної енергії, "життєвої енергії", "життєвої сили", агні-йога (огні - вогонь і йога) "в індуїзмі - вчення про першооснови та засади буття, будову макро- і мікрокосмосу, а також про цілі і завдання людства в процесі творчої еволюції Всесвіту", прана (зі санскр. - дихання, життєві сили) "у йозі: найтонша субстанція світової енергії, що існує в зовнішньому середовищі (сонячному випромінюванні, повітрі, воді і їжі) і яку поглинає людина; мистецтво керувати рухом десяти повітряних потоків у тілі за допомогою дихальних вправ так, щоб будь-яка їхня дія сприяла духовному поступові".
До запозичень з останніх десятиліть XX ст. належить частина слів з арабської мови, що з'явилися в мові мас-медіа у зв'язку з висвітленням подій у мусульманському, насамперед арабському світі (війна в Афганістані, революція в Ірані, боротьба палестинців за утвердження своєї держави і національну та соціальну справедливість, терористичні акти послідовників бен Ладена та ін.). Так, стали відомими лексичні одиниці, на зразок: моджахед/моджахід/ муджахед/муджахід/муджагід (з араб. - буквально - справедливий, ревнитель) "(борець за віру, за незалежність батьківщини; особа, яка бере участь у соціальних, національно-визвольних, релігійних рухах і війнах (в мусульманських країнах)", Хесболлах/Хезбалла (з араб, буквально "партія Аллаха» від хезб - партія і Аллах) "релігійно-політична організація в кількох арабських країнах Близького Сходу, яка об'єднує головно шиїтів (з центром у Лівані)".
Засвідчено також окремі інновації-запозичення з інших - маловідомих мов світу. Так, із тибетських мов в останні десятиліття засвоєно лексичні одиниці - єті "снігова людина; назва міфологічної людиноподібної істоти, яка нібито живе в горах Тибету", Шамбала "у буддизмі - назва священної країни, схованої в горах Тибету, де живуть вищі істоти, які володіють сакральними знаннями про всесвіт".
Інші реферати на тему «Мовознавство»:
Проблеми історії фонетичних систем східнослов’янських мов у мовознавстві 70-Х рр. XIX ст. – 30-х рр. XX ст.
Жіночий ренесанс кінця ХІХ – початку ХХ століття: соціальні, культурні, психологічні та ґендерні аспекти
Особливості мовного маніпулювання у тоталітарному дискурсі (на матеріалі текстів засобів масової інформації)
Розвиток поглядів на естетичну функцію мови
Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма