Сторінка
7

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць

Однак з погляду культури української мови й стилістики слід наголосити, що не завжди вживання запозичень є виправданим. Нерідко в цьому зовсім немає погреби: іншомовні елементи лише обтяжують мову зайвими лексичними одиницями, заступаючи або й витісняючи з ужитку наявні в словнику іншовживані відповідники. Так, нам видається, що вживання таких ми незрозумілих іншомовних лексем, як шоп, армреслінг, сек'юриті і подібних, їй наявності повністю ідентичних українських відповідників - крамниця, рукоборство; служба безпеки, безпека - нічим не виправдано.

Отже, запозичення з англійської мови (особливо з американського її варіанта) в другій половині 80-х - 90-х років XX ст. інтенсивно поповнюють словниковий склад мови мас-медіа і через останню, переважно мову реклами, молодіжних програм і періодики, гумористичні твори тощо, впливають на українську мову в цілому.

3. Запозичення з інших європейських мов

Запозичення з інших європейських мов у підстилі ЗМІ кількісно незначні (десь у межах 12-15%), що зумовлено зростанням впливу англійської мови в глобалізаційних процесах.

Досить відчутний у мові сучасних мас-медіа потік запозичень і кальок російської мови. Це зумовлено, зокрема кількісною перевагою серед електронних і друкованих джерел російськомовної продукції.

Останнім часом з'явилися в мові ЗМІ або потрапили туди з усного мовлення такі слова з російської лінгвальної практики, як Калашников "автомат Калашникова", бандформування, зачистка "звільнення певного регіону під злочинних або ворожих елементів; очищення, знищення чогось до останку", спецназ "загін спеціального призначення в силових структурах (у збройних силах, МВС, СБУ)" та ін., напр.: . боротьба [за контролювання державних концернів] провадиться із застосуванням "Калашниковых " та авіабомб.

Сюди належить також чимало колоквіальних, нерідко розмовно-зиижених елементів із різних сфер життя сучасної спільноти, пор.: прохідняк розм,, нерен. "той, що не має істотного значення, не привертає уваги, звичайний, посередій (про мистецький твір)", сосисковарка, ларьочник, комок "комісійний магазин, кіоск", напряг розм. "напруження, неспокійний стан (у якій-небудь сфері діяльності)", розкрутка "система спеціальних прийомів, заходів, що допомагає розрекламувати, створити імідж, зробити когось чи щось (артиста-початківця, невідомого політика; естрадний номер, альбом та ін.) популярним, відомим", розборки/розбірки, ту совка/ту сівка розм. "1) компанія, коло неформального спілкування; 2) група людей, пов'язаних спільними інтересами, компанія; неформальне угрупування; 3) ірон. збори, мітинг (людей, об'єднаних політичними, партійними, професійними та ін. інтересами)", відсидка "відбування засудженим терміну ув'язнення", джерелом яких є російська мова, пор.: .босяків і старців нині прийнято називати пo-міліцейському "бомжами".

Спостереження засвідчують, що триває негативна лінгвальна практика калькування російських лексичних одиниць українською мовою. Це стосується інновацій на зразок: доленосний (пор. рос. судьбоносный), тимчасовець (пор. рос. временщик), ляльковод (пор. рос. кукловод), галявина перен. "багатий стіл, пригощання з великою кількістю напоїв і страв (як правило, за виконану якусь певну послугу, сприяння в чомусь, допомогу)" (пор. рос. поляна), гачкотворство ('пор. рос. крючкотворство), візочник (пор. рос. колясочник), відстібнути (пор. рос. отстегнуть), відморозок (пор. рос. отморозок) та ін.

Деякі із зафіксованих нових запозичень не суперечать структурним особливостям української мови. Так, останнім часом набули узуального «принтеру слова гласність, Калашников, бандформування, розмитнити та ін.

Проте в сучасній мовній практиці відзначаємо активний пошук власне українських новотворів. Так, замість російської негативно стилістично маркованої інновації беспредел у мові сучасних українських ЗМІ починає побутувати питомий словотвірний неологізм безгранна "крайня межа (беззаконня, безладу, свавілля, вседозволеність і самоуправство". Хоч паралельно з ним функціонує також як синонім відроджене власне українське слово безмір і дещо модифікованою семантикою. Жаргонний росіянізм заколебать/заколебати заступив власне національний дериват теж зниженорозмовного характеру забембати, пор.: Ти можеш кого завгодно забембати. довести до інфаркту. Цікаво, що нове переносне значення, зокрема метафора, слова розпакувати (пор.: футболіст розпакував ворота суперників) виникло не на основі російського слова распечатать, а саме українського. Ще однією ілюстрацією може бути заміна активно вживаного в радянські часи російського словосполучення-кальки чорний ящик власне українським новотвором самописець, напр.: Коли розбився український літак у Греції, то тоді наш рятувальний загін кинули туди для рятування людей, пошуку самописців. Засвідчено, що цей дериват останнім часом у мові мас-медіа функціонує інтенсивніше, проте, чи стане він узуальним, виявиться згодом.

Активізація традиційних для України безпосередніх контактів і взаємозв'язків із країнами й народами Європи, перерваних у попередні десятиліття, сприяла інтенсивному запозиченню й подальшому освоєнню значної кількості слів із цих мов. Причому серед останніх переважно домінували лексичні та семантичні європеїзми, ширше - інтернаціоналізми.