Сторінка
2

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць

Важливим чинником у процесі міжмовного контактування є геополітичне становище України щодо європейських держав, хоча контакти з іншими країнами, народами та їх мовами, незважаючи на великі відстані, є також дієвими. Більш широкій активізації запозичень у мову сучасних мас-медіа значною мірою, сприяли ряд чинників переважно позамовного характеру. Серед останніх найголовнішими виступають безпосередні контакти України та її громадян з іншими державами та їх представниками. У першу чергу - це міжнародні зустрічі на найвищому рівні, підписання договорів, науково-технічне співробітництво (конференції, семінари, виставки тощо), фінансово-економічні стосунки (міжнародні кредити, інвестиції, бізнес-контакти) та ін. Важливе значення мають також спільні навчальні програми, обмін викладачами, зокрема навчання за кордоном громадян з України, а також діяльність представників інших держав у нашій країні, періодичні стажування, проходження короткотермінових курсів, робота над удосконаленням знання мов тощо. Позитивну роль у цьому процесі відіграють також світові та міждержавні спортивні змагання (Олімпійські та Параолімпійські ігри та інші міжнародні змагання), військове співробітництво, культурно-мистецьке співробітництво (міжнародні конкурси краси, фестивалі, виїзди і виступи за кордоном художніх колективів та окремих митців і т. ін.), туристичні подорожі, поїздки на відпочинок, з рекреаційною та лікувальною метою тощо. Напрям запозичень часто визначається культурною перевагою (рівнем цивілізаційного й інтелектуального розвитку) народу - здебільшого запозичує менш культурний народ від культурнішого, - ця культурна перевага може охоплювати собою всі галузі життя народу або лише поодинокі царини його, треба відзначити, що потік запозичень залежить не тільки від рівня культури, а й 1) від економічних і політичних важелів впливу; 2) від міграційних процесів, поширення світової моди та ін.

Серед позамовних чинників, що сприяють появі запозичень, істотну роль відіграють мода і лінгвальні та естетичні смаки. Адже відомо, що прагнення до новизни та свіжості, емоційності й експресивності на тлі стандарту - визначальна риса мови ЗМІ. Тому не дивно, що іншомовні слова запозичують навіть тоді, коли в цьому немає нагальної потреби і коли в нашій мові є не менш точні еквіваленти, пор.: імідж - образ, презентація -представлення, електорат - виборці та ін. До того ж, такі запозичення характеризують і іншу сторону сучасних мовних смаків - спробу надати мові та мовленню цілеспрямованої оригінальності, вишуканості, незвичайності. Останнє притаманне в основному мовленню молодшого покоління українців.

У новітній період як у мову мас-медіа, так і до загальнонародної лінгвальної практики потрапило і потрапляє чимало іншомовних неолексем, запозичених представниками української діаспори, які, перебуваючи тривалий час в іншомовному оточенні, змушені були свідомо, керуючись практичними потребами, чи й підсвідомо засвоювати такі лексичні одиниці. Збагачення української літературної мови новими етранжизмами почасти відбувається також і завдяки перекладам - як усним (на радіо й телебаченні - інтерв'ю, виступи іноземних громадян, саміти, мультфільми та ін.), так і письмовим (у газетах і журналах).

Поряд із позамовними виділяється і ряд власне мовних обставин, які сприяють входженню запозичень з інших мов. Головною виступає цілеспрямована тенденція до удосконалення існуючої лінгвальної системи, необхідність збереження мови в стані комунікативної придатності. Серед них важливе місце займає "номінативна безвихідь", потреба заповнення мовних лакун - поповненням певних тематичних груп (зокрема з різних галузей науки, техніки, медицини, спорту, культури), а то й створення їх у мові-реципієнті в певний історичний момент (наприклад, назви із царини інформатики та обчислювальної техніки) чи засвоєння окремих слів на означення нових реалій, понять, явищ, тобто розширення засобів номінації та комунікації. Іншою дієвою причиною, невід'ємно пов'язаною з попередньою, є входження іншомовних слів у мову за браком відповідних лексем в українській мові, позбавлених будь-яких багатозначності, переважно в царині науково-технічної, економічної термінології. До того ж, такі слова і терміни значною мірою на європейському і світовому ґрунті вже стали загальнопоширеними - переважно європеїзмами.

У загальнолітературній і в мові публіцистики активно діє тенденція до чіткої диференціації лексичних одиниць (за семантикою та сферами вживання) щодо їх семантики, стильового та стилістичного, почасти навіть жанрового функціонування. Так, наприклад, до відомого в українській мові синонімічного ряду слів крамниця - магазин в другій половині 80-х - 90-х роках минулого століття через мову ЗМІ запозичено назви нових специфічних західних реалій, що входять в український побут із розрізненням їхніх значеннєвих відтінків, зокрема супермаркет (з англійської мови supermarket) "великий (переважно продуктовий) магазин самообслуговування, універсам", бутик (з французької мови boutique-крамничка, магазинчик, майстерня) "сучасний невеликий магазин особливо елегантного, модного та дорогого одягу, взуття, парфумів тощо", шоп (з англійської мови shop) "крамниця", хоча головна мета призначення залишається тією самою - "приміщення для роздрібної торгівлі". Крім того, названі слова різняться сферою і частотою стилістичного вживання: лише в розмовному функціональному різновиді (і дуже рідко в мові ЗМІ) зустрічаємо лексеми лавка (мовна практика переважно старшого покоління та шоп (поширене переважно в мовленні молоді). Відомо, що ці лексеми, порівняно з названими вище літературними одиницями, використовуються рідше. Слід відзначити, що іноді негативнооцінна експресія, виразовість, влучність образу, ситуації досягається за допомогою новозапозиченого слова із певним формантом (так, наприклад, лексичні одиниці з суфіксоїдним компонентом - гейт (-gate), за яким закріпилося значення "скандал"). Вагомим чинником у цьому процесі є прагнення до економії мовних засобів, лінгвальних зусиль, енергії, до компактності в цілому. Часто має перевагу запозичення з іншої мови на місці власне національного громіздкішого словосполучення або описового звороту, пор.: кілер - найманий убивця-професіонал, брифінг - коротка прес-конференція, мас-медіа — засоби масової інформації, менталітет - сукупність духовних та розумових особливостей (психологічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних тощо) певного народу, соціальної групи чи індивіда; світобачення, світосприймання, самооцінка та ін.