Сторінка
9

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць

Українська мовна практика поповнилася через підстиль мас-медіа поодинокими новими запозиченнями з інших європейських мов, зокрема словами-вкрапленнями на зразок - омбудсмен (з шведської ombudsman - представник чиїх-небудь інтересів від ombudo - представник) -"у ряді країн - спеціальна посадова особа в парламенті, яка стежить за законністю дій державних органів та дотриманням прав громадян; у Верховній Раді України - уповноважений з прав людини"; скансен (з шведської skansen) "етнографічний музей під відкритим небом"; прим'єро (з іспан. premiero - перший) "перша, тобто найвища ліга чемпіонату Іспанії з футболу", макарена (з іспан. macarena -свята) "іспанська пісня, під яку танцює іспаномовне населення світу; запальний танок" бацька (з білоруської батько) ірон. "правитель, який нібито дбає і піклується про свій народ; диктатор" та ін., напр.: . 11 лютого відбувся перший тур виборів українського омбудсмена .; У віддалених селах [Полісся] подекуди можна зустріти навіть напівкурні хати (кілька експонатів перевезено до київського скажену); "Слов'янський базар" відкрили сам "батька" і Юрій Лужков . Сам білоруський "батька" прилетів до Вітебська на вертольоті.

Новітні лексичні запозичення з європейських мов відбивають активізацію міждержавних, міжкультурних зв'язків, проникнення понять і реалій в український соціум, тенденцію до європеїзації політики, техніки, культури.

4. Запозичення з неєвропейських мов

Серед досить значного за обсягом масиву запозиченої лексики в підстилі мас-медіа нові входження, джерелом яких є неєвропейські мови, становлять порівняно невеликий відсоток (як свідчать кількісні дані, десь близько 6-8%). Такі лексичні одиниці потрапляють у мову ЗМІ здебільшого з вузькопрофесійних сфер. Поширення їх у загальновживаній мові залежить від інтенсивності використання цих назв у публіцистиці. Вони є переконливим свідченням відкритого діалогу українців із народами інших континентів, взаємного зацікавлення політичним, економічним, науково-технічним, спортивним, культурним та ін. життям. Серед нових запозичень переважають лексичні одиниці зі східних і семітських мов. Помітно зросла тематична група назв різноманітних єдиноборств, що стали модними і почали активно культивуватися та практикуватися в Україні. Активізувалися також запозичені інновації і царини культури та мистецтва. Значна кількість новозапозичень із неєвропейських мов пов'язана і з конфесійною сферою.

Серед аналізованого масиву нових іншомовних слів, які найбільш інтенсивно засвоювалися як мовою сучасних українських ЗМІ, так і загальномовною практикою, важливе місце посідають запозичення з японської мови. Відзначаємо серед тематичних груп спортивні етранжизми - переважно на позначення різних орієнтальних єдиноборств. Відомо, що саме Японія є родоначальником багатьох із них, оскільки вони там зародилися і вдосконалювалися протягом тривалого часу. В останні роки, коли Україна почала інтегруватися у світову спільноту, інтенсивніше налагоджувати контакти не лише з близькими сусідами, а й віддаленими державами, названі види спорту та етранжизми на їх позначення стали й надбанням української мови. Зокрема в мові новітньої публіцистики засвідчено такі з них, як айкідо (буквально ай - зустріч, кі - дух, до - майстерність, мистецтво - від первинного значення до — шлях, дорога) "вид східного єдиноборства, що ґрунтується на оборонній тактиці недопущення нападу", сумо (дослівно су - противник і мо- боротьба) "один із найпопулярніших видів японської національної боротьби; у сутичках перемагає той, хто змусить противника торкнутися підлоги будь-якою частиною тіла (при цьому використовуються різноманітні кидки, підніжки, підсічки); перемагає зазвичай борець із великою масою тіла", кіокушинкай-карате (буквально кіоку - досягати, шин - істина, кай - асоціація, школа, кара - порожній, голий, те - руки) "одна з шкіл карате, започаткована японським спортсменом Оямою в середині XX століття; різновид східних єдиноборств", нунчаки (з япон. нунчаку - вид зброї) "один із різновидів холодної зброї у східних єдиноборствах, передусім у карате: два короткі дубці, з'єднані сталевим ланцюжком або міцною мотузкою", сенсей (буквально сен - раніше, сей - народитися) "вчитель, наставник (у східних єдиноборствах); той, хто навчає, передає знання; тренер", дан (буквально дан - сходинка) "ранг, ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою в східних єдиноборствах" та ін., пор.: Десять місяців тому він завдав смертельних ножових поранень своєму тренерові з айкідо.

Крім номінацій, пов'язаних з орієнтальною боротьбою, в мовній практиці новітніх українських мас-медіа активно вживаються слова на означення й інших видів спорту, як-от: кендо (буквально кен ~ меч і до - майстерність, мистецтво) "мистецтво володіння мечем; бій на бамбукових мечах", кюдо (буквально кю - лук і до - майстерність, мистецтво) "змагання зі стрільби з лука", го (буквально го - шашечка) "гра спеціальними чорними та білими фішками (камінцями) на квадратній дошці, розкресленій вертикальними та горизонтальними лініями" тощо.

Наступну тематичну групу формує нова лексика на означення понять, явищ і реалій культури та мистецтва. Сюди можна віднести такі слова, як: орігамі (від орі - складати, згинати і гамі - папір) "мистецтво виготовлення художніх виробів із паперу внаслідок складання, згортання його в різних напрямах; художній виріб, виготовлений таким чином", караоке (буквально кара - пустий, порожній і оке - оркестр) "виконання популярних пісень у домашніх умовах, а також у барах, ресторанах під спеціально записаний для цього «акомпанемент музичних автоматів», бонсай (буквально - дерево, що росте на таці) "японське мистецтво вирощування карликових дерев (і самі дерева) в горщиках унаслідок обмеження їхнього росту (при зберіганні всіх особливостей і пропорції)" та ін.