Сторінка
12

Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки

Дуже важливою для країн-учсниць програми ПЗМ є допомога у проведенні оборонної реформи.

Загроза конфронтації між Сходом і Заходом закінчилася із завершенням холодної війни. Відпала необхідність утримувати величезні армії та численні запаси зброї і боєприпасів. З'явилася надія значно скоротити видатки на озброєння в умовах мирного співіснування. Виявилося, проте, що проведення оборонної реформи -- це непростий крок, що потребує суттєвих витрат. Крім того, невдовзі НАТО і країни-партнери зіткнулися з новими проблемами у галузі безпеки і були змушені адаптувати свої збройні сили до змінених умов, що, безперечно, мало свої економічні наслідки.

Країни -- члени НАТО поступово скорочували кількість своїх військовослужбовців, військової техніки та військових баз, а також реформували свої збройні сили, щоб вони краще відповідали потребам оборони сьогодення. Багато країн-партнерів лише зараз розпочинають цей довгий і важкий процес, і в них часто не вистачає необхідних ресурсів і досвіду. Вони мають розв'язати непросту проблему реструктуризації та перепідготовки військових сил, які раніше були частиною мілітаризованого середовища, проте тепер стали непотрібні як з точки зору матеріального утримання, так і з точки зору демократичних змін, що відбулися. У процесі реструктуризації збройних сил ключовим пріоритетом стає розробка можливостей ефективної участі у врегулюванні криз та миротворчих операціях в євроатлантичному регіоні. Іншим дуже важливим аспектом проведення оборонної реформи стає забезпечення відповідного управління її наслідками.

Одним із найважливіших компонентів програми "Партнерство заради миру" став Процес планування і оцінки сил, в якому визначаються цілі та механізми аналізу, підкріплені двосторонніми програмами, розробленими між НАТО та окремими країнами-партнерами. Це дає змогу країнам - членам НАТО та західноєвропейським партнерам ділитися досвідом і допомагати розв'язувати концептуальні та практичні проблеми проведення оборонної реформи.

Проведення комплексної оборонної реформи складається з наступних кроків:

· Побудова дієвих інституцій. Фундаментом гарантування стабільності в євроатлантичному регіоні та важливою складовою міжнародної співпраці у галузі безпеки стають ефективні та дієві державні оборонні інституції під демократичним цивільним контролем. З урахуванням цього, у червні 2004 року на саміті в Стамбулі було започатковано новий План дій партнерства з розбудови оборонних інституцій, підписаний главами держав та урядів країн Ради євроатлантичного партнерства.

Цей механізм також спрямовано на підтримку зусиль країн-партнерів щодо започаткування і проведення реформ і реструктуризації оборонних інституцій у відповідності до внутрішніх цілей і виконання міжнародних зобов'язань. Цим механізмом визначено спільні цілі роботи партнерства у цій сфері, заохочується обмін відповідним досвідом, а також конкретизуються і спрямовуються двосторонні програми допомоги у галузі безпеки і оборони.

До цілей Плану дій входять: ефективні і прозорі механізми демократичного контролю оборонної діяльності, участь цивільних у розробці політики оборони і безпеки, ефективний і прозорий юридичний та законодавчий нагляд за оборонною сферою, глибока оцінка ризиків у галузі безпеки та національних оборонних потреб паралельно з розвитком та підтриманням економічно необтяжливих та оперативно сумісних ресурсів, оптимізація управління міністерствами оборони та іншими агенціями, що мають у своєму складі військові структури, відповідність міжнародним нормам і практикам у галузі оборони, зокрема, експортного контролю, ефективні та прозорі процедури фінансування, планування і розподілу ресурсів у галузі оборони, ефективне управління витратами на оборону, а також соціально-економічні наслідки реструктуризації системи оборони, ефективні та прозорі структури управління кадрами в збройних силах, ефективна міжнародна співпраця та добросусідські відносини з питань оборони та безпеки.

Впровадження Плану дій вимагатиме максимального застосування існуючих інструментів і механізмів у рамках Ради євроатлантичного партнерства і ПЗМ. Процес планування і оцінки сил ПЗМ слугуватиме основним інструментом виконання завдань Плану дій і буде відповідно адаптований. Для його ефективного впровадження необхідно досягти спільного розуміння стандартів і концепцій, що належать до питань оборони, управління оборонними структурами і проведення оборонної реформи. Досягнення такої "концептуальної" оперативної сумісності потребує значного інвестування ресурсів в освіту та посилення зусиль з обміну відповідними знаннями і досвідом між союзниками і партнерами.

· Перепідготовка військових. Після закінчення холодної війни у країнах-партнерах було звільнено понад п'ять мільйонів військовослужбовців. Існує нагальна потреба надати їм можливість пройти перепідготовку та працевлаштуватися на новому місці. На початку 2000 року НАТО запропонувала країнам-партнерам свою допомогу у проведенні перепідготовки військовослужбовців і полегшенні процесу їх інтеграції до цивільного життя.

Було утворено групу експертів НАТО для надання дорадчої допомоги національним урядам, а також для проведення аналізу та розробки рекомендацій щодо політики і програм перепідготовки особового складу. Зокрема, військовослужбовцям, які очікували звільнення, надавалися практичні поради як скоріше знайти роботу або започаткувати власний бізнес, як пройти навчання на мовних курсах, а також створювались центри перепідготовки кадрів.

У Південно-Східній Європі, де до 2010 року планується закриття близько 3000 військових об'єктів і баз та відбудеться звільнення понад 175 000 військовослужбовців, є велика заінтересованість національних урядів у проведенні таких програм. Румунія та Болгарія -- на той час країни-партнери ~ стали першими, хто отримав таку допомогу: станом на початок 2004 року близько 20 000 військовослужбовців з кожної країни взяли участь у програмах перепідготовки кадрів. Можливості співпраці з НАТО в цій сфері зараз вивчають Албанія, колишня Югославська Республіка Македонія*, Сербія та Чорногорія. Крім того, НАТО підтримує ініціативи з перепідготовки військових кадрів у Росії та в Україні.