Сторінка
10
Центр координації партнерства (ЦКП)
Центр координації партнерства є унікальним органом ПЗМ, який розташований у м. Монс (Бельгія) поряд зі штаб-квартирою Верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі. Він був створений під егідою Північноатлантичної ради і виконує свої завдання під безпосереднім керівництвом обох Стратегічних командувачів НАТО.
Його завданням є координація спільних військових заходів в межах ПЗМ, а також здійснення військового планування, необхідного для втілення військових аспектів Робочої програми партнерства, особливо у галузі військових навчань та відповідних заходів в таких сферах, як підтримка миру, гуманітарні операції та пошуково-рятувальні роботи. Центр координації партнерства також бере участь і в оцінці такої військової діяльності. За детальне оперативне планування військових навчань відповідають військові командування, які проводять навчання.
Центр очолює директор, якому підпорядкований персонал, що має міжнародний статус і складається з представників країн - членів НАТО та, з 1998 року, представників країн-партнерів. Для здійснення зв'язку до Центру також прикомандировані штабні офіцери з місій країн-партнерів.
Країни-партнери створили свої широкомасштабні офіційні дипломатичні місії при штаб-квартирі НАТО, а також надіслали військових представників вищого рівня до Військового комітету.[30]
Ми вважаємо за потрібне більш детально зупинитися на деяких аспектах діяльності ПЗМ.
Євроатлантичне партнерство розвивається відповідно до загальних змін в середовищі безпеки і згідно з потребою ефективного вирішення тих питань безпеки, які становлять суттєвий спільний інтерес для членів Альянсу і країн-партнерів. Відбувається процес постійного обміну думками з приводу розвитку ситуації на Балканах і в Афганістані, де миротворці НАТО і країн-партнерів несуть службу пліч-о-пліч. Впроваджуються спільні ініціативи, спрямовані на розвиток і координацію практичної співпраці та обмін досвідом в таких ключових галузях, як боротьба з тероризмом та розповсюдженням зброї масового знищення, а також легкої і стрілецької зброї.
Вирішення багатьох питань безпеки вимагає тісної співпраці між сусідніми країнами. РЄАП і ПЗМ дають можливості розвитку співпраці в ключових галузях між країнами-партнерами на регіональному та субрегіональному рівнях, зокрема, в Південно-Східній Європі, на Кавказі і в Центральній Азії.
Боротьба з тероризмом зараз є одним із пріоритетів діяльності НАТО. Напади на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року призвели до першого в історії НАТО задіяння статті 5 (стаття щодо колективної оборони основоположного договору Альянсу). Посли НАТО і країн-партнерів зібралися на засідання наступного дня і беззастережно засудили терористичні напади, а також зобов'язалися докласти всіх можливих зусиль для боротьби зі злом тероризму.
"Ми приголомшені цими варварськими актами і беззастережно засуджуємо їх. Це був напад на наші спільні цінності. Ми не дозволимо тим, хто обрав шлях насильства, поставити ці цінності під загрозу. Ми зобов'язуємось докласти всіх можливих зусиль для боротьби зі злом тероризму. Нас об'єднує переконання, що ідеали партнерства і співпраці переможуть"[31].
Солідарність, яку того дня продемонстрували члени РЄАП -- від Північної Америки і Європи до Центральної Азії -- і співпраця в межах кампанії боротьби з тероризмом ще раз продемонстрували, які результати в створенні євроатлантичної культури безпеки дали ініціативи розвитку партнерства, запропоновані НАТО.
Спільна готовність об'єднати сили в боротьбі із загрозою тероризму була підтверджена Планом дій Партнерства проти тероризму, ухваленим на Празькому саміті. Цей План дій містить засади співпраці і обміну інформацією та фаховими знаннями в цій галузі шляхом проведення політичних консультацій та практичних заходів співробітництва. Він передбачає вдосконалення обміну розвідувальною інформацією та співпраці в таких галузях, як охорона кордонів, антитерористична підготовка і навчання, розвиток спроможності протистояти терористичним нападам або долати наслідки таких нападів. Він також передбачає посилення засобів фізичної безпеки та безпечної утилізації надлишкових озброєнь, легкої та стрілецької зброї, такої як переносні зенітно-ракетні комплекси та гранатомети.
Альянс прагне поглибити взаєморозуміння і розширити обмін інформацією з питань розповсюдження ЗМЗ через консультації з партнерами. Такі консультації, на яких обговорюються питання політики і оборони і які проводяться за участю міністрів закордонних справ і оборони, допомагають зміцнити взаємну довіру.
Було проведено декілька семінарів і конференцій, присвячених конкретним питанням. Наприклад, окрема зустріч була присвячена темі "Сибірська виразка -- досвід і висновки", на якій обговорювались важливі аспекти планування на випадок надзвичайної ситуації на основі отриманого восени 2001 року досвіду Сполучених Штатів та інших країн. Іншу зустріч було присвячено обговоренню екологічних проблем, які можуть бути спричинені промисловою діяльністю, та виконання медично-оперативних завдань.
Протидія розповсюдженню зброї масового знищення (ЗМЗ) є одним із ключових завдань безпеки XXI сторіччя. Діалог НАТО з країнами-партнерами відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні цілей Альянсу в цій галузі. Взаємна довіра і впевненість є необхідними передумовами успішної протидії розповсюдженню ЗМЗ і можуть бути забезпечені тільки через відкритість і прозорість.
Семінари РЄАП з питань потенційних ризиків, пов'язаних з біологічною і хімічною зброєю, дали країнам-партнерам можливість обмінятися відповідною інформацією і практичним досвідом. Обговорюються науково-дослідницькі досягнення в галузі розробок нових засобів і обладнання захисту від діючих речовин ЗМЗ, що дає можливість розробити найкращі шляхи забезпечення готовності до оборони у разі застосування ЗМЗ.
Фахівці з питань роззброєння з країн-партнерів і Альянсу мали можливість обговорити політичні аспекти і можливості обміну відповідною інформацією з питань розповсюдження ЗМЗ. Проводились консультації щодо головних тенденцій розповсюдження ЗМЗ і включали презентації фахівців з країн, що не входять до складу РЄАП (таких як Китай, Японія, Ізраїль, Південна Корея), які представили позиції своїх країн. Партнери обмінювались інформацією щодо заходів експортного контролю та нових ініціатив протидії розповсюдженню ЗМЗ, таких як Резолюція 1540 Ради Безпеки ООН.
Завантажити реферат