Сторінка
8
поки не досягне бажаного наслідку. Працює довго і багато. Коли почне один твір чи кілька нараз, то працює безперервно по 12-14 годин денно аж до закінчення даного твору. В той час вона відкладає набік усе: відвідини, листування, відпочинкове дозвілля; вся її увага та зусилля спрямовані на творчий процес. Такі довгі фізичні зусилля вичерпують її аж до перевтоми. Тоді вистачає їй двох-трьох днів суцільного відпочинку або одного гарного концерту чи подорожі до знайомих на селі. І мистець знову може починати творити, бо її організм надзвичайно сильний та витривалий, а вдача працьовита і завзята.
Перед кожним твором вона добре підготовляється до задуманої теми. Наприклад, коли працювала над іконами чотирьох євангелістів, прочитала ціле євангеліє, щоб вчутися з стилю писань відтворити характер авторів. При праці вона дуже систематична: весь творчий процес у неї упорядкований. Всі кольори емалю мають свої точні умовні знаки. Твір підготований до найменших деталей наперед. Праця в емальовій техніці дуже тяжка, зокрема в перегородчастому емалі, коли укладення рисунку при допомозі тоненьких дротиків вимагає надзвичайної вправності та певності рук, великої терпеливості і опанування себе. Також під час випалювання при дуже високій температурі (аж до 1 500° Цельсія) треба мати достатню фізичну терпеливість і силу волі, щоб з однаковою дбайливістю довести всі праці до кінця. Деякі емалі треба давати до вогню декілька разів, отож потрібне незвичайно розвинене почуття часу, бо деколи одна хвилина визначає наслідок усієї праці.
У Дольницької є ще одна прикмета, рідка у мистців. Це — точність. Ціна не тільки відповідає на листи точно, але і виконує замовлені праці на обіцяний час, при чому це почуття точності їй радше шкодить, бо не дає спокою, поки вона не віддасть замовникові твору, побоюючись завжди якихось ускладнень чи при випалюванні, чи під час транспорту.
Мистець живе скромно, її помешкання простірне, де панують порядок і чистота. Прикрасою помешкання є добірна бібліотека і кілька дрібних пам'яток з України. На стінах, крім двох родинних портретів та гравюр Наполеона, немає ні її образів, ні рисунків. Своїх емальових праць посідає мало, бо все, що зробить, швидко знаходить покупця. Зрештою, якоїсь «масової продукції» в емалі виконувати не можна. Тільки один альбом фотозняток дає відвідувачеві уявлення про довголітню працю мистця. Але й це уявлення не повне, бо не з усіх творів залишилися фотознятки, багато їх «позики з'їли».
Є ще скриня з рисунками, пастелями, акварелями та енкавстикою з різних періодів, 1924 роком почавши. Але це все може оглянути тільки дуже довірена людина, як також і її робітню з усіма її таємницями. В робітні мистець цілковито міняється. Вона поважніє І все, що робить, робить з такою увагою, якби виконувала якийсь дуже урочистий обряд. Це — служіння мистецтву і тільки мистецтву при творчому вогні.