Сторінка
14
Нагальним є завдання припинення порушень антимонопольного законодавства у вигляді дискримінації суб'єктів господарювання органами державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління. Про гостроту проблеми свідчить хоча б такий факт: 1997 році органами Антимонопольного комітету виявлено і припинено порушень стільки, скільки за три попередні роки, а в перші три квартали 1998 - на третину більше, ніж за весь 1997 рік [14,5].
Відповідно до особливостей нового етапу визначаються і пріоритети реалізації конкурентної політики в Україні.
Перш за все, головним шляхом поглиблення ринкової трансформації економіки стає гармонізація промислової і конкурентної політики. Не повинно виникати ситуацій, коли в ім'я розвитку промисловості має приноситись в жертву конкуренція, так само, як інтереси розвитку промисловості не повинні жертвуватися задля конкуренції.
Позиція Комітету полягає в тому, що в економіці все взаємопов'язане: конкуренція, приватизація, урегулювання, соціальні питання тощо. Органом, який синтезує різні складові в єдину економічну політику, є уряд, відповідальний перед Президентом України, Верховною Радою України і суспільством за кінцевий результат, котрий полягає в підвищенні добробуту суспільства і зміцненні держави як інструмента забезпечення цього добробуту. Завдання Антимонопольного комітету - надати урядові чіткі, професійні висновки стосовно прийнятих рішень у сфері антимонопольного законодавства.
Реальною основою гармонізації конкурентної та промислової політики на новому етапі має стати врахування того, що найбільш ефективним фактором розвитку промисловості, як будь-якої галузі економіки, є конкуренція; за "парникових", позбавлених конкурентних сполук умов, українська промисловість не тільки ніколи не досягне рівня світової, а й буде приречена на деградацію. При цьому слід брати до уваги, що сьогодні відбувається глобалізація конкуренції, багато товарних ринків стають міжнаціональними. Загостренням глобальної конкуренції обумовлені об'єднання транснаціональних надмонстрів у надсупермонстри, як наприклад, "Макдоннел-Дуглас" з "Боїнгом", чи "Даймлер-Бенц" з "Крайслер". І саме з такими утвореннями реально доведеться конкурувати українським підприємцям. Тому передбачається не допускати необгрунтованого роздрібнення цілісних виробничо-тсхнологічних комплексів, особливо тих, що визначають експортний потенціал України; надавати державну підтримку підприємствам, що мають важливе значення для національної безпеки, оборони і суспільних інтересів а стимулювати нарощення випуску товарів на підприємствах, що здатні ефективно конкурувати на тих ринках, де домінує продукція іноземного виробництва. Тут важливо запобігти негативному впливу на розвиток ефективної конкуренції. Для цього державне замовлення, централізовані капітальні вкладення за рахунок бюджету, розподіл квот, закупівля обладнання, сировини тощо за рахунок бюджетних коштів та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії держави - мають здійснюватися лише на конкурсних засадах. Не виключається також встановлення у необхідних випадках на конкретний період квот та обмежень на ввезення в Україну іноземних товарів, сировини тощо у тих випадках, коли це загрожує конкурентоспроможності українських виробників на внутрішньому ринку і не призводить до суттєвого обмеження конкуренції.
Проте, конкурентоспроможність вітчизняного товаровиробника повинна забезпечуватись не за рахунок його виключення з системи світової конкуренції, а шляхом створення рівних з іноземними суперниками умов для конкуренції. Важливу роль у цьому має відіграти, зокрема, захист інтересів підприємців від неправомірних обмежень конкуренції, подолання деформованості ринкових відносин, викликаних впливом "тіньового" сектора економіки, істотне обмеження практики поєднання функцій державної влади з господарською. Необхідним також є усунення існуючих штучних адміністративних бар'єрів, які заважають розвитку конкуренції та недопущення прийняття рішень, що можуть негативно вплинути на її стан. Слід нарешті припинити неправомірну підтримку створення та діяльності галузевих і регіональних страхових, транспортно-експедиційних, банківських та інших організацій, установ і підприємств із подальшим нав'язуванням підприємствам галузі (регіону) відповідних послуг. За вчинення таких порушень на керівників органів державної влади та місцевого самоврядування треба покладати персональну відповідальність, в тому числі, застосування до них заходів дисциплінарного стягнення, включаючи припинення їх повноважень на займаних ними посадах.
Нагальним є припинення самочинного розширення повноважень керівниками державних адміністрацій у сфері ціноутворення, що стримує встановлення реальних цінових співвідношень і створення ефективної структури господарювання. В перспективі треба поступово скасувати регулювання цін на товари монопольних утворень, за винятком суб'єктів природної монополії та тих, що виникли з метою виконання покладених на них законодавчими актами функцій, а також державних підприємств.
Враховуючи негативний вплив практики владно-господарського дуалізму на розвиток конкуренції і на конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, першочерговим завданням нового етапу реалізації конкурентної політики є поступове звуження кола функцій, здійснення яких органами державної влади і місцевого самоврядування пов'язано з можливістю одержання ними прибутку від господарської діяльності.