Сторінка
9

Антимонопольної політики в регульованій ринковій економіці

Антимонопрльний комітет України не наділений повноваженнями щодо безпосереднього прийняття рішень з демонополізації, наприклад, стосовно реструктуризації підприємств (єдиний за п'ять років випадок примусового поділу монопольного утворення - ЗАТ "Донмолпром", пов'язаний із зловживанням ним монопольним становищем) чи зняття обмежень на певні види підприємницької діяльності, змін режиму оподаткування, квотування тощо. Участь у процесах демонополізації органи Комітету брали шляхом надання пропозицій і рекомендацій з цих питань; погодження і надання висновків до проектів нормативних актів; виконання функцій секретаріату Міжвідомчої комісії з питань демонополізації та інші. Особливо ефективним інструментом виявилося використання повноважень щодо контролю за процесами перетворення державної власності; надання згоди на створення холдінгових компаній. При цьому Комітет виходив з того, що перетворення державного монопольного утворення на приватне, і відповідно, послаблення громадського контролю за його діяльністю, значно посилює можливість негативних наслідків монополізму.

В будь-якому випадку рішення приймались відповідними державними органами або органами місцевого самоврядування.

Протягом 1994-1997 років органами Комітету недопущено приватизації без розукрупнення понад 1250 монопольних утворень.

В цілому ж вжито понад 1600 заходів з демонополізації, внаслідок яких на ринках додатково з'явилися близько 6300 самостійних суб'єктів господарювання [12,4].

Серед ринків, на яких наслідки демонополізації є найбільш відчутними, можна назвати регіональні ринки зберігання та переробки зерна, борошна, крупи, комбікормів; реалізації лікарських засобів; будівництва, ремонту та експлуатації автошляхів обласного підпорядкування; реалізації та зберігання нафтопродуктів; постачання і реалізації мінеральних добрив та ядохімікатів; живої товарної риби, м'яса, птиці, ковбасних виробів, продукції з незбираного молока тощо.

У галузі електроенергетики ліквідовано 8 енергооб'єднань, які до цього фактично здійснювали контроль над усією господарською діяльністю галузі, і на їх основі створено 35 суб'єктів господарювання. Децентралізацію управління в електроенергетиці забезпечило створення Національної комісії з питань регулювання цієї галузі. Здійснені заходи заклали основу для створення конкурентного оптового ринку електроенергії.

Значним фактором у подальшому розвитку конкуренції на ринку торговельних послуг став Указ Президента України від 30 грудня 1994 року "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні". У ході його реалізації було розукрупнено більшість торгів, відділів робітничого постачання, трестів та інших структур монопольного типу. Зокрема, на вимогу територіального відділення Комітету міста Києва протягом 1995 року було розукрупнено 23 монопольних утворення з виділенням 94 магазинів як окремих суб'єктів господарювання. Здійснено реструктуризацію 13 райгастрономторгів та районних плодоовочевих комбінатів. При цьому частка кожного з них на відповідних ринках тепер не перевищує 20 %. Аналогічні заходи було вжито територіальними відділеннями Комітету і в інших містах України [12,4].

Найбільш активно заходи з демонополізації за участю органів Комітету відбувалися на ринках переробної промисловості АПК. Протягом 1995-1996 років ліквідовано 12 з 15 загальнодержавних організаційних структур монопольного типу. Аналогічні процеси здійснено стосовно монопольних утворень на регіональних ринках. Так, лише у 1997 році ліквідовано більше 100 обласних виробничих об'єднань цієї галузі.

При цьому Антимонопольний комітет України не пропонував ліквідувати всі без винятку об'єднання переробної промисловості, а підходив до цього питання зважено. Якщо підприємства вважали за необхідне збереження певних координуючих функцій, то їм надавалася можливість перереєструвати статутні документи об'єднань і створити замість них асоціації, які не обмежують конкуренцію між засновниками.

Зниженню рівня монополізації регіональних ринків переробної промисловості АПК сприяло створення спільних підприємств та введення в дію приватних міні-пекарень і переробних міні-заводів. На сьогодні демонополізація в переробній промисловості АПК практично завершується. Проте, залишаються ще монополізованими ринки послуг по зберіганню зерна, їх демонополізація пов'язана з реструктуризацією та демонополізацією ДАК "Хліб України".

Не зважаючи на те, що загальний кризовий стан економіки не завжди дозволяє швидко виявити переваги конкурентного середовища, ряд позитивних прикладів можна навести вже сьогодні.

Так, завдяки виконанню пілотного проекту демонополізації в процесі приватизації виробничо-торговельного підприємства "Волиньхліб" на ринку хліба і хлібобулочних виробів Волинської області діє 46 самостійних підприємств. Конкуренція між ними вже призвела до стабілізації роботи підприємств, що приватизувалися, а також до зниження ціни на продукцію майже всіх суб'єктів ринку. Крім того, деякі хлібозаводи встановили знижки на ціну своєї продукції, що відпускається школам-інтернатам, лікарням, госпіталю інвалідів війни, будинкам для людей похилого віку, у розмірі 7-10 відсотків.

На ринку нафтопродуктів завдяки входженню на нього нових суб'єктів господарювання, відкриттю значної кількості приватних автозаправних станцій, поділу монопольних утворень, у першу чергу, обласних підприємств нафтопродуктозабезпечення, через відокремлення нафтобаз, автозаправних станцій та їх подальшої приватизації як самостійних об'єктів, забезпечено створення конкурентного середовища.