Сторінка
1

Антимонопольної політики в регульованій ринковій економіці

Зміст

Вступ

Монополія як тип економічної поведінки на ринку має позитивні і негативні сторони. З одного боку, велике виробництво дає змогу понизити витрати виробництва і в цілому економити ресурси, воно менш схильне до банкрутства, а тому стримує зростання безробіття, має великі можливості для проведення науково-дослідних робіт і т. д. В існуванні деяких монополій при умові регулювання їх діяльності з боку держави зацікавлене суспільство в цілому, так як ефект масштабу дозволяє скорочувати виграти виробництва на одиницю продукції, економити ресурси.

З іншого боку, в ринковій економіці монополія є перешкодою вільної конкуренції, що не сприяє зменшенню цін, підвищенню якості продукції і т. д. і зрештою призводить до зниження життєвого рівня населення.

Важливим засобом регулювання діяльності монополій є антимонопольне законодавство, основи якого закладаються в законодавчі акти держави, яке веде господарство на основі ринкових відносин.

Розглядаючи це питання, я намагалася проаналізувати різні погляди на нього. Якщо для економіки Західної Європи загрозою були переважно фірми, які займають монопольне положення, та деякі природні монополії, то підчас "перебудови" радянські економісти зіткнулися зі зверхконцентрованими і зверхспеціалізованими, так званими, "державними" монополіями. Враховуючи це, а також те, що саме поняття монополії є досить різноплановим, і може сприйматися як суто негативне або суто позитивне явище в економіці, зрозумілою стає поява деяких розбіжностей в поглядах на антимонопольну політику та її необхідність.

Отже, проблема антимонопольної політики в регульованій ринковій економіці варта дослідження. Вірне вирішення її є однією з умов благополуччя економіки держави.

І. Конкуренція та її види. Монополія і конкуренція

В ринковій економіці всі суб'єкти господарювання діють відокремлено і виступають у відношенні один до одного як конкуренти.

Під економічною конкуренцією розуміють змагання економічних суб'єктів на ринку за перевагу споживачів з метою отримання найбільшого прибутку (доходу). Конкуренція є необхідним і важливим елементом ринкового механізму, але сам її характер та форми різняться на різних ринках і в різних ринкових ситуаціях.

В умовах ринкової економіки конкуренція є важливим механізмом економічних зв'язків між виробниками і споживачами. Цінова конкуренція характеризує ринкову ситуацію, коли ціни та кількість товару, що реалізується, визначаються головним чином під впливом попиту та пропозицій. При неціновій конкуренції вибір товарів диктується такими критеріями, як технічний рівень і якість, умови післяпродажного обслуговування і т. д.

Конкуренція хоча і пов'язана з певними витратами (посилює соціально-економічну диференціацію в суспільстві, обумовлює втрати економічних ресурсів від банкрутства переможених і т. д.), разом з тим забезпечує великий економічний ефект, стимулюючи пониження цін, зростання якості і розширення асортименту продукцію, яка випускається, запровадження науково-технічних досягнень і ін.

В умовах командно-адміністративної системи з повним державним регулюванням економіки підприємства змагаються не за ринок і прибуток, а за отримання фондів, лімітів, державних капіталовкладень, за зменшення директивних показників.

Розвиток конкуренції йде з розвитком товарно-грошових відносин. Так, якщо для епохи вивчення економічних законів К. Марксом була характерна абсолютна (чиста) конкуренція, яка визначалась невеликими розмірами підприємств і багаточисельністю виробників, то з другої половини XIX сторіччя картина починає суттєво змінюватися: великі підприємства поступово захоплюють все більшу частину ринків окремих товарів, диктуючи на них свої умови.

В сучасній економічній науці відокремлюють чотири моделі ринку, а відповідно і видів конкурентної боротьби:

• абсолютна (чисту) конкуренцію,

• монополістичну конкуренцію,

• олігополію,

• чисту монополію.

Останні три види конкуренції об'єднуються під загальною назвою - "неабсолютна конкуренція".

Ступінь конкурентності ринку визначається спроможністю фірм впливати на нього і в першу чергу на ціни. Чим меншим є такий вплив, тим більш конкурентним вважається ринок. Абсолютний конкурент не впливає на ринкову ціну, вона виступає для нього як зовнішньо заданий параметр. Порушення абсолютної конкуренції той чи Іншій мірі веде до встановлення контролю над ціною і об'ємами продажу, обмеження доступу в галузь інших конкурентів.

Характерні риси основних моделей ринку (видів конкуренції) представлені в таблиці 1.

Таблиця 1