Сторінка
1

Економічне програмування

Зміст.

1. Вступ

2. Розробка програм економічного й соціального розвитку України та її регіонів

3. Програмно-цільовий метод планування, його доцільність і можливості

4. З досвіду формування національної програми розвитку підгалузі машинобудування.

Список використаної літератури

Вступ

Державне програмування економіки. Основними формами програмування є розробка та реалізація національних і цільових комплексних програм. Державна національна програма, розроблена на основі довгострокових економічних прогнозів, охоплює найважливіші макроекономічні пропорції. Вона має інформаційно-орієнтований характер, даючи змогу підприємствам нормально функціонувати в системі народногосподарських пріоритетів у виробництві продукції, технічному розвитку, структурній перебудові господарства. Держава використовує всю систему економічних інструментів, що є в її розпорядженні (державні, що забезпечують гарантований ринок збуту й достатньо високі ціни, пільгові податки, прямі субсидії та субвенції), з тим, щоб забезпечити підприємствам зростання обсягів продаж і збільшення маси прибутку й тим самим спонукати їх брати активну участь у реалізації установок програми.

Економіка України — це система, в якій можна виділити три основні структури: соціально-економічну, галузеву, територіальну. Соціально-економічну структуру слід ураховувати при розміщенні продуктивних сил. Галузева структура відбиває співвідношення, взаємозв'язки та пропорції між складовими економіки й реалізується в територіальній структурі народного господарства, яка є предметом дослідження вітчизняної науки.

На стратегічних напрямах розвитку економіки слід розробляти та здійснювати комплексні програми, більш динамічно розвивати галузі, що визначають науково-технічний прогрес, забезпечують значний економічний ефект і розв'язання соціальних завдань.

Наприклад, енергетичну програму має пронизувати ідея переорієнтації паливно-енергетичного комплексу на застосування енергозберігаючих технологій, заміни рідкого палива вугіллям, глибшої переробки нафти, переходу АЕС на використання найпро-гресивніших видів турбін. Металургію та хімічну промисловість України необхідно переобладнувати продуктивним і економічним устаткуванням.

Ефективність реконструкції, темпи економічного зростання значною мірою залежать від розвитку машинобудування, оскільки в ньому матеріалізуються основні науково-технічні ідеї, що визначають прогрес в інших галузях економіки, закладаються основи широкого виходу на принципово нові ресурсозберігаючі технології, зростання продуктивності праці та поліпшення якості продукції.

Під впливом науково-технічного прогресу відбуваються важливі структурні зміни в економіці. Це проявляється у створенні інформаційних технологій, які забезпечують збирання, обробку, систематизацію інформації та її передачу кінцевому споживачу, у виникненні й інтенсивному розвитку великих промислових комплексів. У таких комплексах інформація, зв'язок і мікроелектроніка є невід'ємними складовими цілісної органічної системи. Одна з ланок цієї системи — створення широкої мережі інформаційних пунктів.

Відповідно до прогнозів у 2000 р. значна кількість робочої сили в розвинених країнах буде зайнята в інформаційному та комунікаційному секторах економіки.

Це зумовлює необхідність проведення державою довготривалої структурної політики, тобто регулювання темпів і пропорцій розвитку основних сфер і галузей економіки, окремих регіонів. За сучасних умов держава виступає ініціатором і організатором стратегічного науково-технічного програмування, розробки та втілення середиьострокових і довгострокових програм розвитку галузей, що визначають науково-технічний прогрес, упровадження нових технологій.

Практично в усіх країнах з ринковою економікою здійснюється розробка державних програм. Рівень державного програмування в різних країнах не однаковий. Виходячи з досвіду розробки цільових і надзвичайних програм, у кінці 60-х років у ряді країн перейшли до загальнонаціонального середньострокового програмування, яке охопило всі найважливіші показники розвитку економіки. Піонерами в цій галузі стали Франція, Японія, Нідерланди, Скандинавські країни, Південна Корея. Загальне економічне середньострокове програмування отримало розвиток також у Німеччині, Австрії, Іспанії, Фінляндії та інших країнах. У США загальнонаціональне програмування відсутнє, але широко використовуються цільові та надзвичайні програми. Різниця в ступені розвитку програмування в окремих країнах залежить від характеру й масштабів завдань, які ставить держава при здійсненні економічного та соціального розвитку.

У зарубіжжі програми розробляються спеціальними державними органами (наприклад, Комісаріатом з планування у Франції), а якщо таких немає, то міністерствами економіки та фінансів або спеціальними міжміністерськими органами. При цьому Міністерство економіки, як правило, розробляє проект самої програми, формує ієрархію цілей, терміни та послідовність здійснення окремих заходів, визначає відповідальних за виконання програм. Міністерство фінансів розробляє план фінансування програм. До розробки програм широко залучаються представники Центрального банку, союзів підприємців, торгово-промислових палат, профспілок; створюються різні комісії та ради експертів.

Розробка програм економічного й соціального розвитку України та її регіонів

Програма економічного й соціального розвитку — це адресний документ, у якому передбачається комплекс взаємопов'язаних з ресурсами, виконавцями й термінами здійснення заходів, які належать до різних сфер діяльності (наукової, проектно-конструкторської, будівельної, виробничої та ін.). Реалізація запланованих заходів необхідна для вирішення важливих соціально-економічних і науково-технічних проблем, широкого застосування досягнень науки й техніки з метою забезпечення концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку країни. За рівнем значущості програми поділяють на національні, державні (міждержавні), галузеві (міжгалузеві), регіональні та цільові комплексні, а також надзвичайні.

Програма економічного й соціального розвитку — це комплексна система цільових завдань і планованих державою ефективних шляхів і засобів досягнення поставлених цілей, термінів виконання цих завдань, їх виконавців і джерел фінансування.

Програми розвитку та структурної перебудови в народногосподарських комплексах розробляють міністерства та відомства України.

Програми економічного й соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя розробляються урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за методичними вказівками Міністерства економіки України. Вони організують виконання національних, державних і цільових комплексних програм стосовно регіонів.