Сторінка
2
Цілу низку статей, які мають популяризаторський характер, становлять публікації в українській періодичній пресі. Це, зокрема, газетні статті В. Житника „Духовна цитадель поета: О. Ольжич „Цитадель духа” [14] (1992), опублікована в „Літературній Україні”; Ю. Коваліва „Ми вийшли жорстоке зустріти” [27] (1994) в „Літературній Україні”; „З нами говорить Олег Ольжич” [18] (1995) в „Голосі України”; І. Колесника „Поет і лицар Олег Ольжич-Кандиба” [29] (1995) в „Українському слові”; М. Жулинського „Той що серце обернув на сурму” [15] (1997) в „Культурі і житті”; О. Мусієнка „Лицарський вибір Олега Ольжича” [37] (1997) в „Культурі і житті”. Є низка інших публікацій такого типу в періодиці [44; 48; 49; 62; 65; 67; 68].
Ґрунтовнішими є журнальні публікації, які з´явилися в Україні в час національно-культурного і державного відродження: М. Ільницького „Ідея циклічності культур і доля України в творчості Олега Ольжича” [19] (1994), вміщена в журналі “Сучасність”; Ю. Коваліва „Героїчний епос Олега Ольжича” [33] (1994) в часописі „Слово і час”. Тут же надруковано і статтю М. Коцюбинської „Розмова з батьками: О. Ольжич” [30] (1994); М. Крупач у журналі Дзвін” надрукував статтю, приурочену 50-річчю безсмертя Олега Ольжича „Бог ясний між людьми ходить .” [31] (1994). О. Кучерук – автор статті „Олег Ольжич – поет національного героїзму” [33] (1994), що з´явилася в журналі „Початкова школа”. У цьому ж журналі опубліковано і статтю І. Продана „До портрета Олега Ольжича” [50] (1994). Дослідник Є. Пшеничний у „Буковинському журналі” надрукував статтю „Історія однієї знахідки” [51] (1994). Як бачимо, рік 1994-й був доволі багатим на статті про Олега Ольжича. Відомий літературознавець Ф. Погребенник – автор статті „Олег Ольжич і поезія українського резистансу” [47] (1995), що з´явилася в часописі „Визвольний шлях”.
Статтю „Поет, учений, борець” [34] (1998) у журналі „Дивослово” оприлюднила дослідниця Н. Лисенко. А М. Вільшук у журналі „Дивослово” – „Етапна збірка Олега Ольжича” [7] (1999).
Сюди ж слід зарахувати й передруки уже відомих матеріалів. Так, журнал „Слово і час” передрукував статтю У. Самчука „Лицар без страху і докору: Спогад про Олега Ольжича” [53]. Стаття В. Державина „Ольжич – поет національного героїзму” [11] вміщена у хрестоматії „Українське слово” (2001).
Окрему цінність становлять матеріали, пов´язані з творчістю сучасників Олега Ольжича. Зокрема, листування Олени Теліги [61], в якому мовиться про Олега Ольжича та його оточення, мистецьке середовище, а також праці Дмитра Донцова [12]. Сюди ж слід зарахувати й публікації, в яких іде мова про Олену Телігу й Олега Ольжича як про людей зі спільними долями: „Дороговказ: Поезії Олени Теліги та Олега Ольжича” [13] (1994). Цінними є спогадові матеріали, які дають змогу зрозуміти обставини мистецького, політичного, культурного життя, зокрема, й мемуари Остапа Тарнавського [60]. Та й дослідження про Олега Ольжича і людей, які творили культурно-історичне тло епохи, також мають неабияке значення, причому, вони не відірвані від Ольжича, він у них часто згадується: варто передусім згадати праці В. Качкана [24; 25], книгу О. Багана, З. Гузара, Б. Червака про письменників-„вісниківців” [3], ґрунтовні дослідження М. Ільницького про західноукраїнську та емігрантську поезію 20-х – 30-х рр. ХХ ст. [19; 21]. Розуміння епохи, творчих процесів дають і матеріали та дослідження про Євгена Маланюка, здійснені Т. Салигою [52] і Л. Куценком [32]. Ґрунтовним є дослідження про Олега Ольжича, яке здійснив Л. Череватенко – післямова до книги „Незнаному Воякові” [66]; він же надрукував й інші статті про письменника і патріота [64; 65]. Інформацію про нові надходження в архів Інституту літератури АН України ім. Т. Шевченка, в тому числі й архів Олега Ольжича, подано в Інтернеті [1]. В Інтернеті є багато згадок про поета, однак, усі вони суто інформативні, не несуть якогось глибокого осмислення його творчості. Часто зустрічаються загальні відомості про нього, а також деякі вірші [9].
Актуальність роботи. Про творчість Олега Ольжича написано багато. Разом з тим, окремі аспекти його життя, творчості, світогляду, стосунків з сучасниками, героїчної смерті залишаються невідомими або слабо висвітленими. Тому є потреба заповнити ці прогалини. Це вкрай необхідно зробити тепер, коли в суспільстві існує стійкий інтерес до цієї постаті, що разом з іншими митцями-героями овіяні ореолом героїзму і самовідданого служінню українському народові. Передусім, таких матеріалів потребує загальноосвітня школа, в старших класах якої вивчають творчість Олега Ольжича.
Мета роботи. На основі наявних матеріалів відтворити окремі аспекти життя і творчості Олега Ольжича у контексті суспільно-політичних подій того часу.
Завдання роботи. Для того, щоб мета нашого дипломного дослідження була реалізована повною мірою, ми ставимо перед собою такі завдання:
– зібрати, проаналізувати, узагальнити відомості про доступні нам праці, в яких попередні дослідники розглядали життя, творчість, наукову та політичну діяльність Олега Ольжича;
– визначити коло питань, які висвітлено попередніми дослідниками недостатньо або фрагментарно;
– дослідити особливості художньої творчості Олега Ольжича у взаємозв´язку з його життям і працею;
– визначити етапи творчості, вказати піки найвищої літературної активності.
Практичне застосування результатів роботи. Наша наукова робота і висновки, отримані в ході дослідження, можуть бути використані тими, хто надалі вивчатиме життя і творчість Олега Ольжича. Передусім, матеріали дипломної роботи можуть бути застосовані на рівні шкільному при вивченні життя і творчості Олега Ольжича, а також літературних процесів 1930-х – 1940-х рр.
Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (68 позицій ) та додатку. Загальниц обсяг роботи -
I. Розділ
Формування світоглядно-ціннісних та літературно-мистецьких орієнтирів Олега Кандиби.
Відомості про життя та діяльність О. Кандиби збереглися не повністю, про деякі моменти з його життя ми маємо лише фраг- ментарні відомості, тому зрозуміло, що відтворити його життєвий і творчий шлях можна лише в загальних рисах.
Інші реферати на тему «Література українська»:
Астральна символіка в поезії Б.-І. Антонича (децентралізовані образи світил)
Письменники нашого краю: Марія Футор (Івано-Франківськ)
Сімя Катранників – уособлення людяності, доброти у важкі роки голодомору (за романом В.Барки “Жовтий князь”)
Василь Сімович. Життя і діяльність
Михайло Коцюбинський: життєвий і творчий шлях