Сторінка
1
ПЛАН
Вступ
Розділ І. Василь Барка і стимули його творчості
Розділ ІІ. Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь”
Розділ ІІІ. Роман “Жовтий князь” – правдиве відтворення геноциду в Україні радянським тоталітарним режимом
Розділ IV. Міфологічні уявлення та родинна обрядовість українців у романі Василя Барки “Жовтий князь”
Розділ V. Персонажі роману Василя Барки "Жовтий князь" - втiлення страхiть голодомору
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Кілька десятиліть про два великі голодомори не згадували, в підручниках з історії плутано мовилося про неврожай, хоча ще було багато очевидців, які розповідали про згноєне зерно на залізничних станціях та елеваторах, що охоронялися людьми з рушницями.
Чи не найповніше трагічні картини розп’яття української душі на Голгофі 1933 року зобразив Василь Барка (США). Свою оповідь він гармонізує Святим Письмом, усією християнською культурою, українським фольклором. Митець болісно дошукується причин такої катастрофи: чому зміг запанувати червоний звір, реалізуючи давнє пророцтво і міф про світовий голод у реальний голод в Україні.
Барка - це один із найбільших сучасних поетів Заходу. Його твори вирізняються великою оригінальністю форми і глибокою християнською релігійністю, або, як каже Юрій Лавріненко, "отою всеприсутністю Христа". Барка - це наскрізь християнський поет. Коли він що-небудь пояснює, то завжди виходить із науки Христа. На своєму ювілейному бенкеті сказав він у своєму слові: "Вища воля небесна торкається вирішально до кожного в світі, і до присутніх тут. Коли ми всі, після несамовитих вирів війни, терзань з репатріаційного часу, нужди, небезпек,- опинилися тут, на американській землі, і маємо все, чого бажає і потребує душа людини: повноти харчів, одягу, забезпечення, доми, книги, церкви, громадське життя, - все у щедрих дарах, це ж і є дія руки Спасителя".
Так, твiр В. Барки "Жовтий князь" розповiдає про страшнi подiї голоду 32-33 рокiв. Цей роман є лiтописом сiмейного життя родини Катранникiв.
Автор глибоко розкриває ту проблему. Залишившись без хлiба, село голодувало. Люди не тiльки поїли усiх собак, щурiв, домашнiх тварин, а почали перетворюватись на канiбалiв. Чи може нормальна людина з'їсти своїх дiтей? Нi! Але до цього їх довела радянська влада . Село вимирає, люди деградують, а партiя заявляє, що народ почав жити краще! Невже все так погано, невже це - кiнець? Нi! У той час народ вижив. В автора також є надiя: вiн залишає живим Андрiйка; саме в нього автор вкладає надiю на краще. Попри все народ живе!!!
На сторiнках роману вiдтворено всi подробицi лихолiття, пережитi нашим народом i самим В. Баркою. Головна частина у творi - це власнi спостереження i враження. Закарбувались у пам'ятi письменника тi образи: голоднi, виснаженi, пухлi вiд голоду люди; бачив, як важко було їм ходити - сили не було; бачив i мертвих. I всi свої болi передав у романi через реалiстичне зображення нещастя в сiм'ї селянина Мирона Катранника, боротьбу темряви зi свiтлом, Бога з дияволом, людини з людиною. Його хвилює вiчне болюче питання: для чого людина приходить у цей свiт? А щоб дати вiдповiдь, Барка знайомить нас з численними рiзноплановими образами, а умовно дiлить їх на людей-варварiв i людей-жертв.
В даній курсовій роботі плануємо розглянути такі питання як: стимули творчості Василя Барки, життєва основа роману “Жовтий князь”, загальна характеристика твору, персонажі роману “Жовтий князь”, родинна обрядовість та міфологічні уявлення у романі “Жовтий князь”.
Під час дослідження були використані різноманітні літературні джерела: твори Василя Барки, критичні статті, літературознавчі дослідження, спогади тощо.
Розділ І. Василь Барка і стимули його творчости
Ще у вересні минулого року відзначили громадяни оселі УНС 1 "Верховина", де постійно проживає В.Барка, його 70-річчя з дня народження. Об'єднання Українських Письменників в еміграції "Слово" вшанувало окремими сходинами визначного поета, письменника й есеїста. Після чого відзначили великого поета й прозаїка 2-ї еміграції деякі інші міста нашого скупчення. Він відомий широко також як критик на еміграції, літературознавець і релігійний мислитель. Побіч багатьох інших він очолює ділянку прози, виступаючи іноді під ім'ям Василь Очерет. У час ювілейних святкувань рішено видати його найбільшу поему "Свідок". Ініціятива видати цей найбільший твір Барки вийшла від мешканців українського села в Глен Спей в жовтні 1978 року. На бенкеті з приводу ювілею великого письменника склали на фонд видання 4 з половиною тисячі долярів.
Народився В.Барка 1908 року на Лівобережжі2 в родині хлібороба Костянтина. Закінчивши педагогічний технікум, деякий час учителював у шахтарській школі на Донбасі. Опісля закінчив філософічний факультет і аспірантуру на Північному Кавказі. В 1940 році захистив у Москві дисертацію про стиль "Божественної Комедії" Данте та викладав курс західньоєвропейської історії літератури на філологічному факультеті в одному з університетів. Від 1943 року до 1950 року перебував у Німеччині, а тепер живе в Америці [2].
Барка є дуже плідний письменник. Його поетична й письменницька творчість дуже багата. Написав понад 30 літературних творів, не враховуючи багатьох статтей, розсіяних по різних журналах і часописах. Його статті здебільша мають характер публіцистично-літературно-релігійний. Розпочав літературну діяльність віршами, з яких багато видав у збірках: "Шляхи" (Харків, 1930), "Цехи" (Харків, 1932), "Псалом голубиного поля" (Нью-Йорк, 1958), "Лірник" (1968). Дав 2 романи великої мистецької вартости: "Рай" (Джерзі-Ситі - Нью-Йорк, 1953) і "Жовтий Князь" (Мюнхен - Нью-Йорк, 1963). В них зобразив трагедію українського народу в 30-х роках нашого сторіччя. "Жовтий князь" має появитися у французькому перекладі. Як сказано в повідомленні Ділового Комітету, який збирає гроші на видання набільшого твору Барки, поема-роман "Свідок" "у вертикально-земній площині змальовує трагічні події в Україні потягом доби двох воєн, а вертикально-донебесно підноситься на крилах християнської віри до "Творця". Над цим твором працював письменник 25 років і має він вийти в 4 томах. Матиме "Свідок" 48 тисяч рядків, тобто 4 томи по 500 сторінок. Щоб його видати, треба понад 25 тисяч долярів.
З есеїв Барки треба згадати "Жайворонкові джерела" (Нью-Йьорк, 1956) і “Вершник неба" (Нью-Йорк,1965). Гідні уваги є Барчина філософська книга "Пісня про невидиме сонце" і літературознавчі праці "Хліборобський Орфей, або клярнетизм" Мюнхен-Нью-Йорк, 1961) та "Правда Кобзаря" (Нью-Йорк,1961). В творі "Апостоли" (1946) помічаємо відгомін ранніх українських символістів. В 1947 році появився "Білий світ", а в Лягнаймі3 почав автор писати твір "Океан", що закінчив уже у ЗСА4.
Завантажити реферат