Сторінка
10
До речі, старе приміщення 5 школи перебудовано з «московських крамниць» ( на їх фундаменті). На розі теперішніх вулиць Шевченка і Калініна знаходився «тіньовий театр» (прадідусь наших кінотеатрів). В ньому були мальовані картини від руки, в основному на біблейські теми.
Коментатор читав текст, озвучували музикою.
В 1926 р., згідно з рішенням виконкому міської ради вулиці Петровській присвоїли ім’я Шевченка. В наш час на вулиці Шевченка розташований Державний педагогічний університет ім. Винниченка, в бувшій чоловічій гімназії (Будинку офіцерів) тепер розташований штаб військової частини Міністерства з надзвичайних ситуацій. На місці московських крамниць та бібліотеки ім. А. Гайдара в роки війни знаходився концтабір. Біля педагогічного університету (теперішньої 5 школи) та стадіону стояли вишки для охорони полонених. По вулиці Декабристів та Калініна полонених ганяли на роботу. Під спущеними до самої землі вітами яворів у глибокій скорботі стоїть бронзовий воїн з лавровим вінком в руках. Це пам’ятник 72 тисяч закатованих тут воїнів. На вулиці Шевченка знаходиться також обл бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара, школа-гімназія № 5 ім. Шевченка, пам’ятник великому Калініну, приміщення міської дитячої поліклініки, а на розі вулиць Шевченка і Кропивницького – поліклініка для дорослих. На розі вулиць Шевченка і Пашутіна в ХІХ столітті жив тодішній міський голова Олександр Миколайович Пашутін. Будинок зберігся до цього часу.
На вул. Шевченка народився письменник, наш земляк Юрій Олеша, жила родина видатного академіка Ігоря Тамма. Ім’я великого Кобзаря тісно пов’язане з творчістю відомих письменників, поетів, художників, митців – наших земляків. Лауреатами Державних премій України ім. Шевченка стали наші земляки :
– письменник, поет Володимир Базилевський за збірку «Вертеп»;
– письменник Олексій Дмитренко за художньо-документальну повість «Аист»
– письменник Василь Козаченко за цикл повістей «Ціна життя», «Гарячі руки», «Блискавка», «Листи з патрона»
– архітектор Георгій Усатій
– один із авторів «Шевченківського словника» Федір Сарана. Ще один автор, який звернувся до Шевченківської тематики – Терень Масенко – автор трьох творів, які він присвятив великому Кобзарю: «Благословення на подвиг», «Батальйон імені Т.Шевченка», «Всесвітня слава Кобзаря». Образ Тараса присутній також на полотнах наших художників.
– Михайло Михайлович Божій – народний художник України, заслужений діяч мистецтв. Перші кроки в мистецтві зробив у Кіровограді на Ковалівці біля річки Інгул у провулку Луговому. Батько художника згадував, що в старенькій хаті, прямо на долівці син вчився малювати. «Відмінниця», «Портрет медичної сестри», що обійшли виставки багатьох країн світу. І, нарешті, «Думи мої думи».
– Борис Михайлович Вінтенко. Надовго збережеться в пам’яті «Коліївщина», де вправно змальовано образ славного вожака народного повстання Максима Залізняка.
– Віктор Шульга – ново миргородський художник. «Тарас Шевченко запав мені в душу з дитячих літ і мені захотілося побувати на батьківщині Кобзаря»,– писав Шульга. Мрія здійснилася. Результатом поїздки стали акварелі, зроблені в місцях, пов’язаних з життєвим шляхом Кобзаря.
Минали роки. Шевченко в творчості В. Шульги посів чільне місце. Народилися картини «Малий Тарас з батьком в Єлисаветграді», «Шевченко малює портрет Полу смакової», «За думою дума», «Шевченко в Петербурзі та інші. В 1971 р. була персональна виставка акварелей художника в Республіканському будинку письменника.
– В’ячеслав Попов із Світловодська. Художник-медальєр, автор ста ювілейних та інших медалей. Талант Попова – непересічний, рідкісний. Він – учасник всесоюзних виставок медалей. Дев’ять його творів зберігаються в монетному кабінеті Ермітажу, ввійшли до світових каталогів медалей, експонувалися в багатьох країнах світу. Дві медалі художник виконав для Черкаського музею Кобзаря.
Список використаної літератури
1. Т.Г. Шевченко «Наймичка», «Музикант», «Близнецы».
2. «Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях.» – Київ. «Радянська школа», 1991
3. І. Огієнко (Митрополит Іларіон) «Тарас Шевченко» – Київ. 2003
4. «Вічний як народ. Не вмирає душа наша, не вмирає воля…» – Київ. «Либідь», 1998
5. «Я дуже щиро вас люблю…». Шевченко у розповідях сучасників. Харків «Прапор», 2004
6. Д. Чуб «Живий Шевченко»
7. Л. Куценко «Благословенні ви сліди» – Літературознавство. Державне Центрально-українське видавництво (Кіровоград) 1995
8. «Слово і час» – 1994 № 4-5
9. Папка краєзнавчих матеріалів «Шевченко і наш край»
10. «Поріг», 1992 № 2
11. Вітчизна – 1992 № 5-6
12. «Нескорений Велет.» Сторінки з історії Мотронинського Свято-Троїцького монастиря. – Черкаси 2004.
Висновки
Феномен Шевченка полягає в тому, що він подібний до незбагненного, особливої сили тарану, що пробиває на своєму шляху мури різних ідеологій і в їх уламках та пороху рине далі, – ми ж, за цим тараном слідуючи, узнаємо достеменніше не тільки наше минуле й сьогоденне, але й прозираємо за завісу майбутнього.
Шевченко вказав Україні все національну Правду. І під впливом творів Шевченка українці перетворилися в міцну свідому націю, бо пізнали свою дійсну Правду.
Нині Україна самостверджується для себе і для світу під знаком Шевченка, під знаком Шевченка наш народ повертає собі національну самостійність і гідність,
Баришникам убогим не збагнути,
Всю гіркоту його стражденних слів.
Він, хто спізнав смертельний пал цикути,
Явити світу свій народ зумів.
Завантажити реферат