Сторінка
8
Параметричний метод вирівнювання
Суть параметричного методу вирівнювання полягає в тому, що безпосередньо із результатів вирівнювання знаходять поправки в деякі величини, які називають параметрами. Як правило, при вирівнюванні планових геодезичних мереж в якості параметрів приймають координати невідомих пунктів. Таким чином, із процесу вирівнювання знаходять поправки до наближених координат невідомих пунктів. Зауважимо, що координати невідомих пунктів повинні бути напере відомі. Маючи поправки в координати, по відомим формулам стає можливим знайти при потребі поправки в результати вимірів.
В параметричному методі поправку в кожний вимір представляють як функцію поправок в координати пунктів, які зв’язує даний вимір.
Найбільш поширеними геодезичними вимірами є напрямки та їх похідні кути, а також довжини ліній.
Параметричні рівняння поправок
Параметричне рівняння поправок для напрямків.
Розглянемо рис. 2.48 Нехай на пункті Р проводять вимір напрямків Нехай нульовий штрих лімба займає напрямок РО. Через пункт Р проведемо лінію РS паралельну осьовому меридіану зони, в якій виконують виміри. Таким чином, кут між напрямком РS і напрямком на будь-який пункт, (А, В, ., К) буде представляти собою дирекційний кут даного напрямку.
Кут між лінією РS і напрямком РО нульового штриха лімба позначають ZP. Кут ZP називають орієнтуючим. Звідси, орієнтуючий кут є дирекційним кутом нульового штриха лімба.
Рис. 2.48. Орієнтуючий кут та виміряні напрямки
Якщо до кожного виміряного напрямку додати значення орієнтуючого кута ZP, то отримують значення напрямків , які називають орієнтованими. Таким чином, можна записати
, |
(2.151) |
де
— поправки в виміряні напрямки ;
— наближене значення орієнтуючого кута;
— поправка в орієнтуючий кут.
Наближене значення орієнтуючого кута можна отримати за формулами
, |
(2.152) |
де — наближені значення дирекційних кутів напрямків РА, РВ, ., РК.
Із визначення орієнтованого напрямку слідує, що після вирівнювання . Якщо врахувати, що поправка в наближений дирекційний рівна . З врахуванням системи (2.151) можна записати
, |
(2.153) |
Або в загальному вигляді
. |
(2.154) |
Із рівняння (2.154) маємо
, |
(2.155) |
де
. |
(2.156) |
Виразимо поправку в дирекційний кут через поправки в координати пунктів. Для цього використаємо формулу
, |
(2.157) |
де — наближені координати пункту І;
— наближені координати пункту Р.
Диференціюючи рівняння отримаємо:
. |
(2.158) |
Або
. |
(2.159) |
Звідси
. |
(2.160) |
Введемо позначення
. |
(2.161) |