Сторінка
7

Вирівнювальні обчислення в тріангуляції

і

З врахуванням помилок вихідних координат

Аналогічно

і

де Ві — коефіцієнт при поправках в умовному рівнянні ординат.

Підрахунок числа умовних рівнянь

Розглянемо рис. 2.46. Нехай на місцевості зафіксовані дві точки А і В. З рисунку видно, що визначення положення Р1 достатньо виміряти два кути 1 і 2. відклавши величини цих кутів в пересіченні напрямків із пунктів А і В, знайдемо положення пункту Р1. Вимір кута 3 в пункті Р1 буде надлишковим і це призводить до виникнення умови фігури. Для знаходження наступної точки, Р2 необхідно виміряти два кути (4, 5) в пунктах А і Р1. За методом, наведеним вище, отримаємо положення пункту Р2.

Вимір кута 6 в пункті Р2 є надлишковим. Таким чином, якщо в мережі число всіх вимірів N, де n — число всіх пунктів мережі кількість умовних рівнянь (надлишкових вимірів) S буде:

Рис. 2.46. Мережа з надлишковими вимірами

Якщо в мережі буде е число надлишкових вихідних даних, то

Методика розв’язування умовних рівнянь способом найменших квадратів розглядується в курсі “Математична обробка геодезичних вимірів”. Ми лиш зупинимось на оцінці точності вирівняних величин.

Оцінка точності вирівняних величин

Для оцінки точності мережі тріангуляції обчислюють середню квадратичну помилку кута, вага якого прийнята за одиницю. З метою оцінки точності окремих елементів мережі складають вагові функції для цих елементів. Як правило, вагову функцію складають для найбільш “слабшого” елементу мережі. Таким найбільш “слабшим” елементом є елемент найбільш віддалений від вихідних пунктів. Розглянемо мережу тріангуляції (рис. 2.47).

Рис. 2.47. Рисунок для складання вагової функції

Нехай виміри на всіх пунктах мережі є рівноточними. Оцінимо найбільш “слабшу” сторону. Такою стороною в даному випадку є сторона CD. Вагова функція для цієї сторони буде

За формулою

знаходять обернену вагу.

В даній формулі f, a, b відповідні коефіцієнти при поправках вагової функції першого та другого умовних рівнянь.

Середню квадратичну помилку одиниці ваги вираховують за формулою

де v — поправки в результати вимірів,

r — кількість умовних рівнянь.

Тоді середню квадратичну помилку сторони CD вираховують за виразом

На практиці від абсолютної помилки переходять до відносної