Сторінка
2
В мережі трикутників тріангуляцій, сторони які є спільними для двох трикутників називають зв’язуючими. Напроти зв’язуючих сторін лежать зв’язуючі кути (1, 3, 4, 6, ., 12). При цьому при нумерації кутів найнижчою цифрою позначають кут трикутника, який лежить напроти вихідної сторони, і найвищою кут, який лежить напроти сторони, що є вихідною для наступних обчислень. Інші сторони трикутників називають проміжними, напроти них лежать проміжні кути.
Зауважимо, що проблема вирівнювання виникає як для вільних так і невільних мереж. Важливою передумовою є надлишок вимірів та вихідних даних в геодезичній мережі.
Види умовних рівнянь
Умовне рівняння фігур
В трикутнику, в якого є відомі три плоскі кути виникає умова фігури. Дана умова ставить вимогу, щоб сума плоских кутів трикутника дорівнювала 180 (рис. 2.40), тобто
Рис. 2.40. Трикутник
|
(2.58) |
Підставивши замість найймовірніших значень кутів їх виміряні, маємо
|
(2.59) |
Коефіцієнти при поправках в кути відповідно до формул системи (2.52) будуть:
. |
(2.60) |
Таким чином, згідно системи (2.53) лінійне рівняння поправок буде:
. |
(2.61) |
Умовне рівняння горизонту
Дане рівняння виникає в центральній системі. Дана умова вимагає, щоб сума кутів виміряних в даному пункті по горизонту дорівнювала 360º. Наприклад, для рис. 2.39 маємо
|
(2.62) |
Коефіцієнти при поправках в кути будуть
, |
(2.63) |
де
WГ=2¢+5¢+8¢+11¢–360º. |
(2.64) |
Враховуючи (2.63) і (2.64) умовне рівняння горизонту буде
|
(2.65) |
Полюсне умовне рівняння
Полюсна умова ставить вимогу, щоб після вирівнювання значення будь-якої сторони мережі обчислювалось однозначно незалежно від схеми обчислення.
Дане рівняння виникає в центральній системі та геодезичному чотирикутнику.
Полюсне умовне рівняння в центральній системі. Розглянемо мережу тріангуляції, яка складається із центральної системи (рис. 2.41).
Рис. 2.41. Центральна система
Приймемо сторону АО за вихідну. Тоді, використовуючи теорему синусів послідовно знайдемо сторони ВО, СО і в кінцевому випадку знову прийдемо до сторони АО, тобто
. |
(2.66) |
З останнього рівняння системи (2.66) маємо
. |
(2.67) |
Підставивши в формулу (2.67) замість найймовірніших значень кутів їх виміряні отримуємо
. |
(2.68) |
Для зручності обчислень чисельник позначимо через D1, а знаменник через D2. Тоді формулу (2.68) можна представити у вигляді
. |
(2.69) |
Для визначення коефіцієнтів при поправках знайдемо часткові похідні від функції WП (2.69) по змінних (виміряних кутах). Маємо
. |
(2.70) |
Зауважимо, що при визначення коефіцієнтів при поправках в кути, які знаходяться в чисельнику, штучно введені члени , що тотожно одиниці і не впливає на значення коефіцієнтів, але значно спрощує вирази для їх обчислення.
Таким чином з врахуванням (2.69) та (2.70) в кінцевому вигляді полюсне рівняння в лінійному вигляді буде:
. |
(2.71) |
Полюсне умовне рівняння в геодезичному чотирикутнику.
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Розміщення садиби фермера
Особливості формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих річок України
Принципи і методи створення рослинного покриву
Мінерали, розвиток геоморфологічної науки, вітровали
Геологія як наука і її місце як наука про Землю. Форми рельєфу створені тимчасовим русловим стоком. Стадії їх розвитку. Складання картосхеми густоти горизонталь, розчленування територій