Сторінка
3
В геодезичному чотирикутнику (рис. 2.42) можливі два методичні підходи до складання полюсної умови.
Рис. 2.42. Геодезичний чотирикутник
Перший методичний підхід полягає в тому, що за полюс умовно приймають точку О пересічення діагоналей. В цьому випадку методика складання умовного рівняння полюсу аналогічна його складанню в центральній системі. Прийнявши за вихідну сторону АО, послідовно із розв’язку трикутників АВО, ВСО, СDO і DAO знайдемо значення вихідної сторони АО. Звідси маємо:
. |
(2.72) |
Або
. |
(2.73) |
Замінивши найймовірніші значення кутів їх виміряними, отримаємо:
. |
(2.74) |
Позначимо
. |
(2.75) |
З врахуванням позначень (2.75) (2.74) прийме вигляд
|
(2.76) |
Коефіцієнти при поправках в кути мають вигляд
. |
(2.77) |
Тоді рівняння поправок в лінійному вигляді буде
|
(2.76) |
Другий методичний підхід полягає в тому, що за полюс вибирають вершину чотирикутника з найбільшим значенням тупого кута (наприклад, т. А, рис. 8). В цьому випадку, прийнявши за вихідну сторону АВ, знайдемо двічі значення сторони АD. Один раз знайдемо цю сторону із розв’язку трикутника АВD, а другий із послідовного розв’язку двох трикутників АВС і АСD Маємо:
, |
(2.79) |
. |
(2.80) |
Прирівнявши праві частини рівнянь (2.79) і (2.80) отримаємо
, |
(2.81) |
або
. |
(2.82) |
Після заміни найймовірніших значень кутів їх виміряними маємо
|
(2.83) |
Позначивши
, |
(2.84) |
, |
(2.85) |
формулу (2.83) можемо представити
. |
(2.86) |
Знайдемо коефіцієнти при поправках в кути
. |
(2.87) |
З врахуванням (2.86) і (2.87) в кінцевому вигляді рівняння буде
. |
(2.88) |
Умовне рівняння дирекційних кутів
Дане рівняння виникає в мережі, де є надлишкові значення дирекційних кутів (рис. 2.43).
Складемо рівняння зв’язку для кінцевих вихідних дирекцій них кутів αАВ і αEF. З цією метою визначимо “ходову” лінію, тобто лінію, по якій будемо передавати дирекційні кути.