Сторінка
1

Створення планових геодезичних мереж методом трилатерації

Державні мережі 2 і 3 класів, а також мережі згущення 4 класу та 1 і 2 розрядів можуть створюватися методом трилатерації.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом трилатерації складається з таких процесів:

- проектування мереж трилатерації;

- рекогностування пунктів трилатерації;

- виготовлення і закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків;

- вимірювання сторін;

- попередня обробка результатів польових спостережень;

- вирівнювання мереж трилатерації.

Розглянемо комплекс робіт в трилатерації на прикладі створення мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів.

4.1. Проектування мереж трилатерації

Проектування мереж трилатерації складається з таких процесів:

- проектування мереж на карті;

- розрахунок висот зовнішніх знаків;

- оцінка проектів.

Розглянемо коротко ці процеси.

4.1.1 Проектування мереж на карті

Вибір масштабу карти, на якій здійснюють проектування, залежить від класу чи розряду мережі. Зокрема, мережі згущення, до яких відносяться мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів, проектують на топографічних картах масштабів 1:50000–1:10000. При цьому дотримуються вимог Інструкції [1] щодо технічних характеристик мереж, які приведені в розділі 2 цього підручника.

Інструкція [1] передбачає такі приблизні схеми побудови трилатераційних мереж 4 класу, 1 та 2 розрядів:

суцільні мережі (рис. 4.1), ланцюги трикутників (рис 4.2) або геодезичних чотирикутників (рис. 4.3), стичні центральні системи (рис. 4.4) або поєднані центральні системи (рис. 4.5).

Рис. 4.1 Суцільна мережа

Рис. 4.2 Ланцюг трикутників

Рис. 4.3 Ланцюг геодезичних чотирикутників

Рис. 4.4 Стичні центральні системи

Рис. 4.5 Поєднані центральні системи

4.1.2. Розрахунок висот зовнішніх знаків

Розрахунок висот зовнішніх знаків виконується аналітичним або графічним методом.

Методика розрахунку розглянута в розділі 2 (див. п. 2.1.2)

4.1.3 Оцінка проектів мереж трилатерації

Оцінку запроектованих мереж виконують, як правило, строгими методами.

Для нескладних мереж трилатерації, побудованих у вигляді ланцюга трикутників (рис. 4.2), оцінка проекту полягає в знаходженні середньої квадратичної помилки дирекційного кута сторони найбільш віддаленої від вихідних за формулою:

де

— середня квадратична помилка дирекційного кута вихідної сторони,

— відносна середня квадратична помилка вимірювання сторін мережі,

n — кількість передач дирекційного кута від вихідної до найбільш віддаленої сторони, .

Величину обчислюють двічі:

перший раз від початкової вихідної сторони отримують , другий раз — від кінцевої вихідної сторони — . За остаточне значення приймають середнє вагове

4.2. Рекогностування пунктів трилатерації

Рекогностування — це уточнення проекту на місцевості. В результаті рекогностування пунктів трилатерації уточнюють остаточні висоти зовнішніх знаків і місця, де будуть закладені пункти трилатерації.

Рекогностування в трилатерації здійснюють за тією ж методикою, що і в тріангуляції (див. п. 2.2).

4.3. Виготовлення та закладання центрів. Будівництво знаків

Пункти мереж трилатерації закріплюються на місцевості центрами, над якими будуються зовнішні знаки. Методика виконання цих робіт така ж, як у тріангуляції (див. п. 2.3).

4.4. Вимірювання сторін в тріангуляції

Сторони в сучасних мережах трилатерації вимірюються світло- або радіо- віддалемірами.

Прилади і методи вимірювання сторін світло- і радіо- віддалемірами вивчаються в курсі “Геодезичні прилади”.

4.5. Попередня обробка результатів польових спостережень

Попередня обробка результатів польових спостережень в трилатерації складається з таких процесів:

- приведення виміряних (нахилених) сторін до горизонту;

- приведення сторін до центрів геодезичних пунктів;

- приведення сторін на поверхню референц-еліпсоїда;

- приведення сторін на площину в проекції Гаусса-Крюгера.

4.5.1. Приведення виміряних (нахилених) сторін до горизонту

Оскільки світло- або радіовіддалемірами вимірюють нахилені довжини Sнax, приведення їх до горизонту за допомогою поправок, які обчислюються за відомою формулою

де h — перевищення між початком і кінцем сторони.

Поправка ΔSh завжди від’ємна.

Лінію, приведену до горизонту, обчислюють так

4.5.2. Приведення сторін до центрів геодезичних пунктів

Якщо прилад і відбивач, в зв’язку з будь-якою причиною, встановлені не над центрами пунктів, між якими вимірюється сторона трилатерації, у лінію, приведену до горизонту (S′), необхідно ввести сумарну поправку за центрування і редукцію ΔSцр, в результаті чого отримаємо сторону, приведену до горизонту і до центрів пунктів