Сторінка
7

Сучасна бухгалтерія та сучасний бухгалтер в Україні

Слід зазначити, що в Східній Європі немає нестачі у кваліфікованих і досвідчених бухгалтерах. Проблема полягає в -ому, що протягом більшої половини століття, аж до 1989 p., роль бухгалтерів полягала в обслуговуванні системи централізованого планування шляхом виконання інструкцій центральних органів управління щодо підготовки різноманітних бухгалтерських відомостей, статистичних звітів, рахунків різних фондів тощо.

Бухгалтерський облік є одним з найбільш очевидних "вузьких місць" в системі, яке може уповільнити розвиток економіки. Тому у всіх європейських країнах висловлюється загальна думка про те, що країнам з перехідною економікою, необхідно в короткі строки забезпечити наявність бухгалтерів, які зможуть обслуговувати ринкову економіку і які здатні приймати рішення на підставі глибокого розуміння основних економічних принципів.

В Україні сьогодні престиж бухгалтерської професії на порядок вищий в порівнянні з образом бухгалтера минулих років. Тоді його діяльність обмежувалась, як правило, обліком витрат, калькуляцією собівартості, контролем за зберіганням соціалістичної власності і визначенням ступеню виконання планових показників. Поняття прибутку, збитку, втраченої користі та багато інших мали переважно абстрактний характер. Зараз ці поняття наповнені реальним змістом і для власників фірм, і для бухгалтерів.

До 90-х років бухгалтерів називали "державними контролерами". Насправді, праця бухгалтера не оцінювалась належним чином: це була малопрестижна і низькооплачувана робота. Облікова професія не приваблювала молодих людей. Із усіх економічних факультетів вузів на обліковому був найнижчий конкурс. Навіть дипломовані спеціалісти в галузі обліку прагнули уникнути роботи в бухгалтерії.

Вже декілька років в Україні спостерігається зовсім інша картина. Більшість тих, хто вирішує присвятити себе господарській діяльності, віддає перевагу не абстрактно-економічній, а бухгалтерській або управлінській освіті. Бухгалтерська професія суттєво помолодшала.

Рівень спеціальних знань та навичок перевіряється шляхом складання кваліфікаційного іспиту, який проходить в три етапи. Програма і порядок складання іспиту визначається Комітетом з питань професійної освіти і затверджується Радою Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ).

Претенденти мають право одержати сертифікат після успішної здачі всіх трьох етапів кваліфікаційного іспиту та представлення доказів стажу роботи за спеціальністю, який відповідає вимогам Комітету з питань професійної освіти ФПБАУ.

Протягом п'яти років претендент повинен скласти всі три етапи іспиту. Якщо він не виконав цієї умови, то він має право здати їх повторно. Щоб одержати сертифікат ФПБАУ, необхідно обов'язково мати загальноосвітню підготовку.

Сертифікація бухгалтерів здійснюється за розробленим Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) переліком дисциплін, який включає: фінансовий облік, управлінський облік, інформаційні технології, аудит, оподаткування, вступ до фінансового менеджменту. Кодекс етики професійних бухгалтерів і аудиторів України. Вводяться і додаткові дисципліни: основи економіки, правові основи підприємницької діяльності, ділова математика, основи управління підприємством.

Завжди є актуальним в будь-якій сфері діяльності питання професіоналізму. В умовах ринку професіоналізм в роботі є головним критерієм, що визначає корисність кожного працівника, його цінність для підприємства. Критерії професійного рівня бухгалтера могли б бути закріплені у спеціальному положенні "Про професійний рівень бухгалтера", затвердженому Мінфіном України.

Такими критеріями можуть стати: отримана освіта, стаж роботи за спеціальністю, професійні знання (рівень яких перевіряється спеціальним письмовим тестуванням, яке може проводитись у встановленому порядку, наприклад, один раз в 5 років), здатність до аналітичної роботи, сприйняття нових знань, що також перевіряється спеціальним тестуванням; вмінням працювати на комп'ютері, інші критерії.

З підвищенням значення бухгалтера в ринковій економіці на перший план висувається питання його підготовки.

Якщо розглядати бухгалтерський облік як наукову дисципліну, то підготовка облікових працівників повинна здійснюватись в навчальних закладах середнього і вищого рівня. Світова практика свідчить, що за останнє десятиріччя бухгалтерська освіта все більше переходить в престижні університети і вищі учбові заклади Англії, Німеччини, США, Франції. В багатьох країнах з розвинутою ринковою інфраструктурою дипломовані бухгалтери проходять 2-3 тижневе підвищення кваліфікації в престижних навчальних закладах і провідних аудиторських фірмах. Для всіх розвинутих країн світу в ХХ-му ст. характерна наступна тенденція в бухгалтерському обліку - обов'язковість знання бухгалтерського обліку для всіх осіб, які хочуть займатися підприємництвом, менеджментом тощо, які вже мають інженерну, медичну, сільськогосподарську, юридичну або іншу освіту.

Це питання є важливим, оскільки отримання базової освіти і поява внаслідок цього можливості професійно працювати бухгалтером є початковим етапом в освоєнні бухгалтерської професії. Питання підготовки і перепідготовки бухгалтерів повинні знаходитись сьогодні у підпорядкуванні і під контролем держави.

На сьогодні зберігся старий підхід до підготовки бухгалтерів та їх навчання: викладення матеріалу на лекціях і подальше його обговорення на семінарських заняттях. Таке навчання є не зовсім правильним, адже теоретичне освоєння матеріалу в більшій мірі повинно відбуватися самостійно, шляхом вивчення підручників, посібників. Лекції необхідно читати з проблемних питань. Щоб підготувати бухгалтера, потрібно дати йому практичні навички роботи. Це досягається як через тестування його знань по темах, проблемах, вирішення ситуаційних практичних завдань, так і, звичайно ж, через практичну роботу в бухгалтерії.

Бухгалтерський облік легко перетворити в рутину і схоластику як при навчанні, так і на практиці. Тому сучасний учбовий процес підготовки облікових кадрів повинен розкрити студенту логічність і послідовність бухгалтерського обліку, його методику, творчі можливості професії. Вони поширюються не тільки на безперервний розвиток та удосконалення системи бухгалтерського обліку як науки і практики, його прийомів і методів, але й на постійне дослідження тих глибинних економічних і соціальних процесів, які формуються і узагальнюються в обліковій інформації.