Сторінка
2
Відомий в світі вчений А.Ч. Літтлтон описав передумови розвитку системи подвійного запису, а також виділив історичні передумови, які, на думку вченого, призвели до виникнення подвійного запису в італійських містах-державах.
А.Ч. Літтлтон зазначає, що кожна з названих ним передумов існувала окремо в різних місцях і в різний час, але одночасно вони жодного разу не спостерігались. Поєднання цих передумов відбулось, коли Хрестові походи призвели до масового переміщення людей через держави Північної Італії (тоді ще не єдиної), яка відігравала роль центру торгівлі між Європою та Близьким Сходом.
Саме з епохою Відродження пов'язується виникнення терміну "бухгалтер" (звідси і "бухгалтерія"). Першою посадовою особою, яка отримала звання бухгалтера, був Христофор Штехер, діловод Інсбрукської облікової палати. В Женевському державному музеї зберігається Указ імператора Максиміліана І від 13 лютого 1498 р.
В XV ст. бухгалтерський облік як сформована система обліку в окремих купецьких підприємствах набула літературного оформлення. Першим літературним твором з бухгалтерії стала праця, написана в Неаполі в 1458 р. Венедиктом Котрулі "Про торгівлю і досконалого купця", хоча надрукована вона була лише в 1573 р. Робота була присвячена організації і техніці ведення торгівлі. Бухгалтерський облік розглядався в ній як один з інструментів управління одиничним підприємством і тому автор присвятив йому спеціальну частину.
Однак вперше систематизацію обліку провів францисканський монах Лука Пачолі. Це математик зі світовим ім'ям, людина універсальних знань, учень Пьєра делла Франческа і Леона Батіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі.
Його слава ґрунтується на відомому XI "Трактаті про рахунки і записи", який увійшов до складу фундаментальної праці - "Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення". Він був надрукований на чотири роки раніше книг Аристотеля і на вісімнадцять років - книг Платона. Трактат був перекладений багатьма мовами, і за ступенем впливу на розвиток обліку з ним не може зрівнятись жодна праця. Історики відмічають п'ять найголовніших моментів, які Лука вніс до справи розвитку бухгалтерського обліку.
1. Теоретичне обґрунтування подвійного запису. Л. Пачолі був першим, хто спробував пояснити поняття дебет і кредит, хоча сам їх не вживав. Він створив персоналістичну модель обліку і тим самим заклав основи для його юридичного тлумачення, яке пізніше знайшло своє відображення у відомих працях Е. Дегранжа і Дж. Чербоні. Видатний французький бухгалтер П. Гарньє назве свою книгу "Облік - алгебра права", в якій принцип подвійного запису пояснить виходячи з причинно-наслідкових зв'язків (кредит - причина, дебет - наслідок). Персоналістична модель виявилась настільки вдалою, що нею зацікавились і використовували у своїх геніальних працях К. Маркс і Ф. Енгельс при поясненні подвійного запису.
2. Персоналістична модель призводила до неможливості самостійного розгляду таких абстрактних бухгалтерських категорій, як дебет і кредит, що призвело до створення умов для виділення бухгалтерського обліку в окрему науку,
1. Лука Пачолі розглядав бухгалтерський облік як самостійний метод, що базується на застосуванні подвійного запису і використовується для відображення господарських процесів, які відбуваються на окремому підприємстві та за його межами. Таке тлумачення відрізнялось від праці В. Котрулі, який вважав, що об'єктом бухгалтерського обліку є окреме підприємство.
4. Подвійний запис на рахунках трактується як система (план) обліку, що не може бути постійною і залежить від мети, яку переслідує адміністрація.
5. Вперше ввів в бухгалтерський облік моделювання, що базувалось на комбінаториці Л. Пачолі. Це дало можливість побудувати загальну модель, в межах якої будь-який обліковий факт пояснюється як окремий випадок.
Вчений першим зібрав і систематизував окремі відомості про прийоми, які застосовувались купцями того часу при веденні своїх торгових рахунків і записів. Тим самим Л. Пачолі заклав основи наукової розробки обліку, виводячи його з суто практичної діяльності. Ідеї подвійного запису, закладені в середньовічній Італії, привернули до себе увагу багатьох видатних вчених того часу. Бухгалтерський облік став предметом наукових досліджень. В цей період в історії розвитку обліку було закладено підвалини для зародження науки - бухгалтерії. Попри всі негативні фактори і те, що розвиток обліку відбувся в епоху пізнього Середньовіччя, саме завдяки їм виникли посада бухгалтера і термін "бухгалтерія".
З кінця XV ст. італійські міста почали занепадати. З відкриттям Нового Світу та нових торгових шляхів центр комерції змістився в Іспанію і Португалію, а потім в Антверпен і Нідерланди. Досить природно, що італійська система подвійної бухгалтерії повинна була розповсюджуватись і на інші країни. Голландський математик Симон Стевін в числі інших авторів популяризував ідеї Пачолі у своїй книзі "Vorstelicke Boukhouding", яку було видано в 1607 р. в Лейдені і пізніше перекладено на французьку мову. Були введені незначні зміни методів рахівництва.
Історик Раймонд де Рувер назвав період з 1494 по 1800 pp. епохою Застою в бухгалтерському обліку, що не зовсім справедливо, оскільки саме в цей час закінчились революційні перетворення і почались серйозні дослідження. Світ змінювався, а разом з ним змінювався й облік.
До кінця XIX ст. система бухгалтерського обліку, основи якої були , закладені Лукою Пачолі, зазнала певних змін, що були пов'язані із специфікою господарської діяльності великих промислових корпорацій: 1) створені перші компанії, які були відокремлені від їх власників; 2) виник акціонерний капітал; 3) розмежовано капітал і прибуток; 4) введено поняття "діюче підприємство"; 5) почали працювати фондові біржі; 6) розширилась промисловість і торгівля. На сцені з'явились люди облікової професії.