Сторінка
9
Складові успіху. Розглядаючи складові іміджу представника облікової професії, зазначимо, що на індивідуальному рівні імідж конкретного бухгалтера складається не тільки в процесі навчання та самовдосконалення, пізнання історичних коренів облікової професії, усвідомлення та дотримання вимог бухгалтерської етики, здійснення принципів комерційної таємниці в процесі ознайомлення з новітніми тенденціями розвитку бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних періодичних видань, а також в процесі спілкування з колегами, керівниками, власниками та працівниками підприємств, аудиторами, представниками банківських, податкових структур тощо.
В зв'язку з цим хотілося б сформулювати декілька практичних рекомендацій з цього питання з тим, щоб кожен бухгалтер зміг стати для себе чимось в якості іміджмейкера. В цьому відношенні може бути корисним досвід, накопичений колористикою.
В сучасній Україні не можна нехтувати навіть нюансами, здатними вплинути на успіх в професійній діяльності. Бухгалтеру необхідно пам'ятати, що стиль одягу та, перш за все, його кольорова гама - це непрямий фактор, який впливає на ефективність ділових зв'язків, адже одяг розглядається як частина робочого оточення, в умовах якої проходить ділова зустріч. Одяг повинен сприяти авторитету бухгалтера. Не найкраще враження справляє людина, одягнена у все темне. Але не можна одягати і визивний одяг. В діловому оточені слід утримуватись від їдко-жовтого або яскраво-помаранчевого. Ці кольори багато хто вважає "ляпасом суспільному смаку".
Стиль одягу бухгалтера повинен бути бездоганним. Жінці-бухгалтеру не рекомендовані: міні-спідниця для ділових зустрічей, плаття без рукавів, "парад" ювелірних виробів.
Стиль одягу чоловіка-бухгалтера також повинен відповідати гарному діловому смаку. Так, вузька краватка не гармоніює з костюмом з широкими лацканами. Не заохочується будь-яка вигадливість: масивна пряжка на ремені, ланцюжок на шиї та ін. Збираючись на ділову зустріч, не слід одягати джинси та светр.
Міжнародні нормативи бухгалтерської освіти. Традиційно вважається, що функцією бухгалтера є тільки ведення обліку і рахунків. Можливо, так і було на початковому етапі розвитку цього виду діяльності. Але в наш час, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін.
Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, що включає планування і прийняття рішень, контроль і привернення уваги керівництва до порушень, оцінку, огляд діяльності і аудит. Сучасний бухгалтер повинен задовольнити потреби тих, хто використовує облікову інформацію, незалежно від того, чи є вони зовнішніми чи внутрішніми її споживачами.
За кордоном розроблені національні і міжнародні стандарти відносно обсягу знань, якими повинен володіти бухгалтер з вищою освітою.
Міжнародні стандарти обліку і нормативи бухгалтерської освіти та етики розроблені міжнародними професійними організаціями - відповідно Комітетом з міжнародних стандартів обліку і комітетами з освіти і етики Міжнародної федерації бухгалтерів.
В п. 6 Міжнародного нормативу бухгалтерської освіти № 9, що був прийнятий у липні 1991 p., зокрема, зазначено, що професійні бухгалтери зараз виконують обов'язки в складній соціальній, економічній та юридичній сфері, саме тому розширюється перелік знань, якими вони повинні володіти.
Міжнародні нормативи бухгалтерської освіти охоплюють різноманітні сторони і ступені системи бухгалтерської освіти.
Нормативи передбачають, що за спеціальністю "Бухгалтерський облік" в коледжі або університеті необхідно засвоєння наступних основних дисциплін:
- фінансовий облік;
- управлінський облік;
- інформаційні технології;
- аудит;
- оподаткування",
- фінанси підприємств.
Для підготовки кваліфікованого спеціаліста в області бухгалтерського обліку у навчальному плані відповідно до міжнародних нормативів має також бути передбачено вивчення в якості додаткових таких дисциплін, як економіка, право, математика і статистика, етика, управління.
Навчання за спеціальністю "Бухгалтерський облік" завершується тестуванням на професійну компетентність.
Програми навчання обліку повинні розвивати у студента розуміння суті і ролі обліку, а це потребує знання історичної і етичної перспектив розвитку бухгалтерської професії, а також теоретичних основ обліку.
В цілому університети є консервативними установами, в яких процес реформ може тривати не один десяток років і навіть не одне покоління. Однак, окремі учбові заклади доклали досить енергійних зусиль до того, щоб забезпечити підготовку бухгалтерів, які б відповідали умовам їх країни, що змінилися.
ВИСНОВОК
На сьогоднішній день престиж бухгалтерської професії на порядок вищий в порівнянні з образом бухгалтера минулих років.
Професіональний рівень бухгалтера визначається за такими критеріями: отримана освіта, стаж роботи за спеціальністю, професійні знання, здатність до аналітичної роботи, сприйняття нових знань, вміння працювати з комп'ютером, знання іноземних мов. Такий спеціаліст ніколи не залишиться безробітним.