Сторінка
1
Вступ
Питання контролю неминуче вимагає історичного підходу, оскільки сам процес розвитку господарського контролю історичний. Необхідність контролю, його сутність і функції не можуть пояснюватись науково, якщо немає наукового пізнання його генезису. Відомий англійський вчений Дж. Вернал свого часу писав, що в науці необхідно вивчати минуле, для розуміння дійсного.
Як свідчать історичні дані, контроль виник ще в глибоку давнину. Підчас свого еволюційного розвитку він зазнав великих змін - від контролю за допомогою здобутого досвіду, звичаїв і традицій, що передавалися з покоління в покоління, починаючи з первісного суспільства, до наукового осмислення процесів і свідомого використання їх на науковій основі в ринкових умовах.
Контроль виник разом із суспільством не раптово, не на порожньому місці, а як необхідна умова суспільної праці в забезпеченні засобами для існування. Історія вказує на існування контролю в умовах матріархату і патріархату, де рід був головним виробничим осередком, який базувався на суспільній власності на засоби виробництва і колективній праці.
Економічною основою первісного ладу була общинна, колективна власність на знаряддя і засоби виробництва. Загальною власністю колективу, роду була земля, житло, господарський інвентар, знаряддя виробництва тощо. Існувала і особиста власність на зброю (луки, списи, бумеранги, ножі) тощо. Там не було експлуатації людини людиною, не було класів і держави. Виробництво і споживання продуктів велося спільно, все ділилося порівну Це було результатом низького ріння розвитку виробничих сил, примі цінної о стану знарядь виробництва, відсутністю суспільного розподілу праці. Такому ладу відповідала і певна організація суспільства у вигляді первісного стада, а потім первісної роду або родової общини. Найважливіші питання вирішувалися зборами всіх членів роду - родовими зборами. И міру розростання родів відбувався процес їх злиття. Кілька родів об'єднувалися і утворювалися племена. Суспільна організація племені будувалась на таких же колективних засадах, як і рід.
В первісному суспільстві племенами керували ради обраних старійшин. Контроль за розподілом здобутих продуктів тут здійснювався на засадах демократизму. На цьому стані суспільного розвитку виник примітивний, в недосконалій формі, господарський облік як засіб контролю за кількістю заготовлених і спожитих продуктів. Він вівся в інтересах всієї общини. В первісному суспільстві контроль охоплював невелике коло господарських операцій з землею та худобою, заготівлею продуктів та їх споживанням, й служив засобом регулювання виробництва і розподілу здобутих засобів життя. Відсутність у первісному суспільстві товарно-грошових відносин давала можливість здійснювати тільки кількісний контроль простих господарських процесів.
За умов рабовласницького ладу основу виробничих відносин складали особиста власність рабовласника на засоби виробництва і рабів. Особливого значення в цей період набув державний облік і контроль. В цей період в Стародавній Греції зароджується наступний господарський контроль, який здійснюється інститутом логістів. Тут була заснована спеціальна судова колегія (евфіни) для розгляду справ, пов'язаних з неправильним поданням звітності.
В Стародавньому Римі жорстоко експлуатувались раби на сільськогосподарських роботах і великих маєтках (латифундіях). Набуває широкого розвитку торгівля, впроваджуються різні форми грошових і розрахункових операцій, має місце лихварство, купівля і продаж паїв на участь в підприємствах тощо. Ці серйозні зміни в господарському житті вимагали посилення обліку і контролю.
В Стародавньому Єгипті за 4-3 тисячі років до нашої ери облік здійснювався, передусім, при дворах царів. Царі турбувалися про облік отримуваних ними податків і контрибуцій, а також здійснюваних витрат.
При царському палаці було засновано посаду скарбника, який носив титул "завідуючого тим, що дає небо, що виробляє земля і що приносить Ніл, а також завідуючого усім, що є і чого немає"'.
В той час в Стародавньому Єгипті облік також здійснювався і в окремих землевласницьких господарствах. Великі землевласники мали особливих слуг, які здійснювали облік отримуваного ними з селян натурального оброку і нестач. В цей період отримали свій розвиток контроль і ревізія.
"Вимоги ж бухгалтерського контролю і ревізії - пише С.Ф. Іванов, - сягають глибокої давнини: інститут бухгалтерів-повірителів існував в Стародавньому Єгипті, Халдеї, Фінікії, Греції і Римі".
В надрах рабовласницького ладу все ширше отримує розвиток обмін, виникає заморська торгівля, з'являються гроші, створюється торговий і лихварський капітал. Предметом і обліку, і контролю в даному випадку стають не лише засоби виробництва, але й раби. Раб тут вважався річчю, його не лише експлуатували, але продавали і купували.
Господарський контроль в рабовласницькому суспільстві здійснювали рабовласники, які представляли організацію панівного класу. В суспільстві контроль носив чітко виражений класовий характер. Він "хороцяв права і інтереси рабовласників і лягав важким тягарем на рабську працю.
В рабовласницькому суспільстві контроль перетворився на засіб правління і сприяння експлуатації, а також оберігав приватну власність рабовласника. При цьому він здійснювався не лише за кількістю
виготовлених продуктів, але і за процесом розвитку торгівлі.
Подальший розвиток контролю відбувся в період виникнення нового суспільного ладу - феодалізму. В перший період розвитку феодалізму досягнутий рівень обліку в рабовласницькому суспільстві був поступово здобутий. Пізніше на арену виходить християнська церква, яка зосередила значну кількість земельних багатств, почала займатися позиками і лихварством.
Господарський облік і контроль отримав свій подальший розвиток в період хрестових походів (XI - XIII ст.) .
Разом з розвитком товарного виробництва при феодалізмі все більше розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. При розвитку обміну господарський облік трансформувався в бухгалтерський. Його розвитку сприяла банківська і торговельна діяльність. Організовувалася підготовка спеціалістів з обліку, було видано перші з цієї спеціальності книги.
В період феодалізму ще більшого значення набув контроль за розрахунками між купцями і банками, а також за наявністю і рухом торгового капіталу. Основу виробничих відносин цього суспільства складали феодальна власність на засоби виробництва і, в першу чергу, на землю і власність на робітника.