Сторінка
5

Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартості продукції

Шляхом зіставлення даних матеріальних складів про відпуск сировини і матеріалів у виробництво з показниками цехів про надходження їх у виробництво та на підставі аналізу записів з кредиту рах.201 „Сировина і матеріали” і дебету рах.23 „Виробництво” ревізор може підтвердити списання матеріальних витрат на виробничі потреби й включення їх у собівартість продукції.

З іншого боку, ревізор перевіряє правильність списання суми витрат на фінансові результати наприкінці звітного року або щомісяця.

Так, за дебетом рахунків класу 9 „Витрати діяльності” відображаються суми витрат, за кредитом – списання суми витрат на рах.79 „Фінансові результати”.

Рахунки класу 9 призначені для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати з метою запобігання надзвичайним подіям і ліквідації їх наслідків.

Мал.3 Групування витрат за видами діяльності

Рахунки активів Рахунки витрат за Рахунки доходів і

і зобов’язань елементами результатів діяльності

(клас 8) (клас 7)

відображення перегрупування витрат

витрат

Рахунки витрат

діяльності (клас 9) Рахунок 79

„Фін. Результати”

списання списання

витрат витрат

Для перевірки правильності визначення фактичної собівартості сировини й матеріалів ревізору необхідно дослідити первинні документи постачальника ( накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровану ціну, зокрема націнки (надбавки), транспортні та інші видатки, пов’язані з придбанням матеріалів. Товарно - транспортні документи зіставляють з даними бухгалтерського фінансового обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом – ордером, відомістю), у яких показано кількість отриманих матеріалів та їхню вартість. Затрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення правильності застосування технічно обґрунтованих норм витрачення.

Не менш вагома стаття витрат „Заробітна плата”, яка включається в собівартість продукції. Тому доцільно не тільки перевірити видатки на оплату праці, нараховану відповідно до встановлених розцінок, тарифних ставок і окладів, а й допоміжні виплати (премії, надбавки, компенсаційні виплати).

Ретельній перевірці підлягають також розрахунки за соціальним страхуванням, амортизаційні відрахування, сплата податків і зборів, штрафних санкцій, видатків на відрядження, на ремонт основних засобів.

Важливим питанням ревізії є вивчення планової собівартості одиниці окремих видів продукції. При цьому планову собівартість у розрізі окремих калькуляційних статей витрат зіставляють із плановою і фактичною собівартістю за минулий звітний період, із нормативами витрат і фактичним рівнем затрат за аналізований період. Таким порівнянням можна виявити значні відхилення планових показників від фактичних (перевитрати чи економію). У цьому разі ревізору слід з’ясувати причини й винних осіб.

Планові калькуляції за статтями непрямих витрат перевіряють з врахуванням наслідків розгляду відповідних кошторисів витрат.

Таким чином, під час ревізії витрат діяльності важливо перевірити фактичну собівартість окремих видів продукції за калькуляційними статтями витрат. Схематично групування витрат за видами діяльності зображено у додатку 2.

1.2. Перевірка обгрунтованності витрат і собівартості продукції.

Під час ревізії перевірці підлягають витрати за окремими калькуляційними статтями і підтвердження їх відповідними виправдувальними первинними документами. Одночасно перевіряють можливі випадки різкого зниження витрат за окремими місцями, що може свідчити про завищення нормативів витрат або необґрунтованого перенесення витрат місяця, що перевіряється, на наступні періоди. Ревізія собівартості продукції допомагає встановити обґрунтованість списання витрат на її виробництво і реалізацію. Тому ревізор акцентує увагу на виявленні фактів неправильного списання і включення в собівартість продукції витрат і втрат, які не пов’язані з її виробництвом і реалізацією ( витрати непромислових виробництв, витрат , які належать віднесенню на рахунок винних організацій і осіб, спеціальних коштів, резервів і витрат майбутніх періодів, прибутків і збитків). Особливо перевіряють витрати щодо безперспективних незакінчених робіт, а також робіт, які втратили актуальність, і приймають заходи щодо зупинення подальшого проведення затрат щодо них.