Сторінка
1

Зміст і види економічного контролю

Контроль за змістом включає перевірку економічних, со­ціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного гос­подарства — галузі, підприємства.

Важливою функцією економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економіч­ного і соціального розвитку, раціональне використання ма­теріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання не­продуктивним витратам і втратам, зміцнення господарських зв'язків, додержання господарського і трудового законодав­ства, забезпечення збереження власності. Крім того, еконо­мічний контроль передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємця, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках. Еконо­мічний контроль покликаний запобігати банкрутству і ро­зоренню підприємців.

Отже, зміст економічного контролю — це система кон­кретних заходів, спрямованих на раціональне господарюван­ня підприємців з різними формами власності в умовах ринко­вих відносин.

За періодичністю здійснення економічний контроль поді­ляють на попередній, оперативний (поточний) і заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюється перед виконанням гос­подарської операції, щоб запобігти нераціональним витра­там і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники. Так, Фонд державного майна України, здійснюючи роздержавлення, контролює його оцінку при викупі на попередній переддоговірній стадії. Міністерство фінансів України при плануванні видатків із державного бюджету на фінансування інвестицій попередньо контролює доцільність витрачання коштів та ефективність їх. Власники підприємств здійснюють попередній контроль за витрачан­ням коштів на стадії проектування технологічних процесів випуску продукції, зниженням її собівартості, підвищенням конкурентоспроможності тощо. Національний банк Украї­ни і комерційні банки при наданні кредитів підприємствам і об'єднанням контролюють повернення їх. Перед тим як виписати документи на витрачання коштів, бухгалтерія під­приємства перевіряє доцільність витрат, відповідність їх потребам за нормами тощо.

Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основними завданнями цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду. Згід­но із Законом України "Про підприємства в Україні" поточ­ний контроль здійснюється в умовах широкої гласності із залученням усього колективу. Соціально-економічні рішен­ня, які стосуються діяльності підприємства, розробляють і приймають на підприємстві за участю трудового колективу, а також профспілкової організації відповідно до статусу і законодавства їх. Аналогічно прийнятим рішенням здійсню­ється поточний контроль за виконанням їх у процесі вироб­ничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому підприємство суворо контролює раціональне й еко­номне витрачання матеріальних, трудових і фінансових ре­сурсів, щоб запобігти безгосподарності і марнотратству.

Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється піс­ля завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними про­цесами в різних сферах маркетингової діяльності. Основ­ним завданням заключного контролю є перевірка правиль­ності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків і запо­бігання їм у майбутньому.

Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, яка проводиться власником не більше одного разу на рік відповідно до Закону України "Про підприємства в Украї­ні". Завданням ревізії є заключна оцінка діяльності підпри­ємства за минулий рік, виявлення резервів і надання допо­моги підприємству у використанні їх, перевірка додержання законодавства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.

Державна податкова адміністрація та її органи на місцях здійснюють заключний контроль діяльності підприємства :і виконання зобов'язань перед бюджетом щодо сплати подат­ку на прибуток, додану вартість та інших платежів. Держав­на контрольно-ревізійна служба України не частіше від од­ного разу на рік перевіряє витрачання бюджетних коштів на соціальні потреби, утримання державних управлінських структур тощо.

Заключний контроль Національним банком України і ко­мерційними банками встановлює ефективність використання наданих кредитів, використання коштів бюджетного фінан­сування на виконання національних програм тощо.

За інформаційним забезпеченням в економічному контро­лі розрізняють документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлю­ють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньо­господарському і статистичному обліку. Так, наприклад, виконання планів виробництва і реалізації продукції, її собі­вартості і рентабельності на підприємстві, яке контролю­ють, перевіряють за даними первинної документації, обліку і звітності.

Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контро­лю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріаль­ні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, тому спільне застосування їх дає змогу встановити дійсний стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.

За формами здійснення економічного контролю розріз­няють такі контрольні перевірки: превентивні, поточні, те­матичні, ревізії.

Превентивні (від лат. praeventivus — запобіжний) конт­рольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контро­лю виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднань і підприємств. Власник перевіряє оптимальність планів і зба­лансованість ресурсами згідно з технічно обгрунтованими нормативами.

Міністерство фінансів України та його органи на місцях перевіряють обгрунтованість фінансових планів, внески до державного бюджету податку на прибуток (доход), додану вартість та інші надходження до місцевого бюджету згідно з встановленими нормативами. Комерційні банки перевіряють відповідність розрахунково-кредитних стосунків чинним за­конодавчим актам: обгрунтованість планів капітальних вкла­день та фінансування їх згідно із затвердженими нормати­вами, лімітами довгострокового кредитування. Якщо ці ор­гани державного контролю здійснюють превентивні пере­вірки періодично, то внутрішньогосподарський контроль власника передбачає їх систематичне і безперервне вико­нання. Санкціонуючи виконання господарської операції, ке­рівник підприємства та особи, уповноважені ним, попередньо перевіряють її щодо господарської доцільності, нормативно-правової і планової обгрунтованості, господарської і мате­ріальної відповідальності осіб, яким доручено виконання її, тощо. Особливо відповідальна роль головного бухгалтера у превентивних перевірках господарських операцій, які відоб­ражають у системі бухгалтерського обліку. Кожна господарсь­ка операція, зафіксована на матеріальних носіях, підлягає повторній превентивній перевірці, яку здійснює головний бухгалтер або особа, уповноважена ним, після санкціону­вання керівництвом підприємства виконання її.