Сторінка
21
- відсутність або недостатній розмір резерву на можливі збитки за позичками;
- юридична неправомірність кредитних і заставних угод і відносин і ін.
Внутрішньобанківський аудит валютних операцій.
Мета внутрішньобанківського аудиту валютних операцій — з'ясувати:
-чи дотримуються банком норми валютного регулювання;
- наскільки правомірно здійснюються валютні операції;
- достовірність відображення в обліку;
- постійний контроль за розрахунково-грошовими операціями з метою запобігання порушень, фінансових санкцій податкових органів та вишукання резервів зростання прибутковості валютних операцій.
Основні законодавчі та нормативні документи, якими необхідно послуговуватися при внутрішньобанківському аудиті валютних операцій:
1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» № 15-93 від 19.02.93 р.
2. Інструкція НБУ «Про порядок застосування статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» №15-93 від 19.02.93р.
3. Телеграма НБУ «Про комісійні збори в інвалюті» № 19009/ 1035 від 31.05.93р.
4. Указ президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю» № 195/193 від 08.06.93 р.
5. Інструкція НБУ «Про порядок здійснення розрахунків з експортно-імпортних операцій за умови відтермінування платежів або поставок» № 139 від 16.06.94 р. з доповненнями № 19011/649 від 24.02.95 р.
6. Телеграма НБУ «Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України» № 1 від 03.01.96 р.
7. Телеграма НБУ «Операції з міжнародних розрахунків у національних валютах країн СНД» № 13-112/383-1265 від 11.03.96 р.
8. Телеграма НБУ «Роз'яснення з питань придбання валюти на УМВБ і міжбанківському ринку» № 13-312/198-2106 від 17.04.96 р.
Документами, які підлягають перевірці та систематичному контролю за валютними операціями, є:
- первинні документи (митні декларації, рахунки-фактури і валютні документи при акредитивній формі розрахунків);
- облікова первинна документація;
- міжнародні контракти, угоди;
- кредитні угоди;
- регістри бухгалтерського обліку (машинограми, обігово-сальдові відомості);
- бланки на дату перевірки.
Відповідно до мети аудиту валютних операцій питання, що перевіряються, і одержані результати доцільно відображати в окремій оцінковій таблиці-програмі для висновків і вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень (додаток Д .3.).
До найбільш поширених типових порушень, що виявляються при внутрішньобанківському аудиті валютних операцій, належать:
- невірність проведення переоцінки статей балансу в іноземній валюті на окремі звітні дати;
- порушення вимог валютного законодавства;
- недотримання умов, що передбачають зарахування виручки в банку на рахунок експортера;
- несвоєчасне зарахування на валютний рахунок клієнтів надходжень в іноземній валюті в повному обсязі;
- недотримання вимог щодо обґрунтування переказів за кордон.
Внутрішньобанківський аудит операцій з цінними паперами.
Операції банків з цінними паперами поділяються на активні та пасивні.
Пасивні операції — це випуск (емісія) банками власних цінних паперів з метою залучення коштів та кредитних ресурсів.
Активні операції — це придбання банками цінних паперів з метою участі в управлінні і одержання дивідендів або з метою одержання спекулятивного доходу.
Розглянемо основні принципи внутрішньобанківського аудиту найважливіших видів цінних паперів, що обертаються на фінансовому ринку України:
- акцій власної емісії:
- облігацій внутрішньої державної позики;
- придбаних акцій не власної емісії;
- векселів.
Метою внутрішнього аудиту цінних паперів є:
1) перевірка дотримання встановлених вимог при операціях з цінними паперами;
2) перевірка стану обліку цінних паперів.
Основними нормативними документами, що регулюють діяльність банків на ринку цінних паперів в Україні, є:
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 872-ХІІ від 20.03.91р.
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» (Цінні папери в Україні.—К.: УФБ, 1993).
3. Положення про переказний і простий вексель (Фінансовий Київ, 1992, №30).
4. Постанова Кабінету Міністрів і НБУ «Про застосування векселів у господарському обороті України» № 528 від 10.09.92 р.
5. Лист НБУ «Про порядок обліку і видачі простих і переказних векселів» № 22001/279 від 01.12.94 р.
6. Про порядок проведення банками операцій з векселями. Національний банк України, 1993 р.
7. Постанова Правління НБУ «Про порядок ліцензування банків в Україні» № 77 від 27.03.96 р.
8. Телеграма НБУ «Про джерела придбання комерційними банками облігацій державних внутрішніх позичок» № 15010/124-1747 від 25.04.95 р.
9. Телеграма НБУ «Положення про порядок проведення операцій з облігаціями внутрішньої державної позики в установах банків України» № 347 від 23.02.96р.
10. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від 30. 10.96 р.