Сторінка
17
- контроль тимчасовий, оскільки придбана дочірня установа утримується з метою її подальшого продажу протягом 12 місяців з дати придбання;
- дочірня установа здійснює свою діяльність за умов, які обмежують її здатність передавати кошти материнському банку. Активи таких дочірніх установ відображуються як фінансові інвестиції у портфелі банку на продаж. При цьому материнський банк зобов'язаний вживати всіх можливих заходів щодо отримання даних від усіх дочірніх установ;
- вплив учасника (дочірньої установи) консолідованої групи визнається несуттєвим. У цьому разі валюта балансу учасника консолідованої групи становить менше ніж 1% валюти балансу материнського банку. Материнський банк в разі потреби може прийняти рішення щодо включення конкретного учасника групи в периметр консолідації. Материнський банк включає до складу консолідованої фінансової звітності фінансову звітність учасників групи, валюта балансу яких становить менше ніж 1% валюти балансу материнського банку, якщо сумарна величина валюти балансу таких учасників становить більше ніж 1% валюти балансу материнського банку.
Під час проведення консолідації фінансову звітність материнського банку та дочірніх установ, представництв складають у звичайному порядку, а потім консолідують. Отже, консолідація фінансової звітності не впливає на облік операцій материнського банку, дочірньої установи, однак впливає відповідно на звітність об'єднаної економічної одиниці.
Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідації на відповідну дату з використанням одного з двох методів:
- повної консолідації;
- участі в капіталі.
Дочірні установи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, наданих материнському банку.
Консолідація фінансової звітності потребує надзвичайної точності впродовж усього часу її складання, оскільки відсутність або перекручування навіть незначної інформації може поставити під сумнів достовірність усього пакета консолідованої фінансової звітності. Материнський банк несе відповідальність за проведення дійових заходів відповідно до інструкції № 422 щодо виявлення помилок і розбіжностей.
Консолідовану фінансову звітність материнський банк складає та подає в грошовій одиниці України. Порядок подання фінансової звітності дочірніми установами визначається материнським банком самостійно.
До складу консолідованої фінансової звітності банку входять:
- консолідований баланс;
- консолідований звіт про фінансові результати;
- консолідований звіт про власний капітал;
- консолідований звіт про рух грошових коштів;
- примітки до консолідованих фінансових звітів.
Фінансова звітність материнського банку та його дочірніх установ, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату, що й баланс.
У разі, якщо вона була складена на різні звітні дати, то потрібно здійснювати регулюючі записи, враховуючи вплив суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та датою фінансової звітності материнського банку. Інтервал між датами звітності не повинен перевищувати трьох місяців.
"Консолідована фінансова звітність складається з урахуванням фінансової звітності дочірніх установ банку, представництв з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це зазначається в примітках до консолідованої фінансової звітності.
Виняток становлять небанківські установи, облікові політики яких, виходячи з їх економічної діяльності, відрізняються від облікової політики материнського банку в частині операцій, не подібних до операцій банку [26, с. 49]."
Річна консолідована фінансова звітність материнського банку відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підлягає оприлюдненню не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, в періодичних виданнях після обов'язкової перевірки та підтвердження її достовірності та повноти незалежним аудитором.
Провідне місце у банківському бізнесі посідають операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб'єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи таким чином зміцнення ринкових перетворень в усіх сферах економіки. Безумовно всі ці операції повинні знайти своє відображення у балансі банку.
Реформа бухгалтерського обліку в банківських установах України охопила всі сфери банківської діяльності, а принципи нової ідеології бухгалтерського обліку суттєво змінили та остаточно визначили методологічні основи обліку валютних операцій. Передусім це стосується запровадження принципу мультивалютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що й операції у гривнях. Реалізація цього принципу досягається за допомогою додаткової бази валютних параметрів, що дає можливість надавати інформацію на синтетичному рівні за економічною сутністю, а на аналітичному - за статистичними даними.