Сторінка
20
- порушення граничних норм розрахунку готівкою грошей;
- неправильне документування і ведення касових операцій;
- виправлення в приходних і видаткових касових документах;
- несвоєчасне проведення інвентаризації каси і т. п. (додаток Б.З.).
Джерелами інформації аудиту касових операцій виступають первинні касові та банківські документи, документи, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів за призначенням (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб); облікові реєстри; фінансова звітність тощо.
Аудит касових операцій починається з перевірки фактичної наявності грошей та інших цінностей у касі. До початку інвентаризації касир, з яким укладено угоду про повну матеріальну відповідальність, дає розписку, що всі видаткові і прибуткові документи та кошти здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли, оприбутковані, а ті, що вибули, списані за видатками. Комісія складає покупюрний опис готівки. Вона перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування готівки, цінних паперів, грошових документів тощо та оформляє акт про результати інвентаризації. Грошову готівку в іноземній валюті заносять до матеріалів інвентаризації, вказуючи назву та суму іноземної валюти, курс НБУ на день інвентаризації, суму іноземної валюти в перерахунку на грошову одиницю України. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою [56, с. 125]."
Аудитор звіряє фактичний залишок грошових коштів та інших цінностей і залишок за даними обліку і визначає результат інвентаризації та правильність його відображення в бухгалтерському обліку.
При цьому ніякі документи або розписки в залишок готівки не включаються, а заява касира про наявність в касі грошей та інших цінностей, що не належать банку, до уваги не приймаються.
Аудитор повинен перевірити правильність оформлення касових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок їх заповнення. Перевіряється правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних відомостей (написання потрібних дат, номерів, сум, підстав для їх виписки тощо). Аудитор перевіряє наявність журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків.
Аудитор під час перевірки з'ясовує наявність касової книги, відповідність її оформлення та правильність ведення касової книги, відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку.
Внутрішньобанківський аудит розрахункових операцій.
Аудит розрахункових операцій виявляє правомірність розрахункових операцій і дотримання розрахункової дисципліни згідно з інструкціями та іншими нормативними документами НБУ.
У процесі перевірки з'ясовується дотримання:
- визначеного порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів у банку;
- встановлених лімітів залишку грошей в касі клієнтами;
- запровадженого порядку розрахункового обслуговування згідно з укладеною з клієнтом угодою;
- розрахункової дисципліни за рахунками (розрахунковими, поточними, бюджетними, валютними, кореспондентському);
- законодавства щодо здійснення безготівкових розрахунків.
Найбільш типовими помилками, що виникають у процесі внутрішнього аудиту розрахункових операцій, є:
- неповна комплектація юридичних справ клієнтів (відсутність довідок про взяття на облік у державній податковій адміністрації, відсутність нотаріально завіреного свідоцтва про реєстрацію тощо);
- порушення черговості платежів;
- порушення ліміту видачі готівки з рахунків клієнтів;
- виправлення в розрахункових документах;
- несвоєчасність розрахунків за поданими клієнтами платіжних дорученнях та інші порушення розрахунково-платіжної дисципліни.
Внутрішньобанківський аудит кредитних операцій.
Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.
Активні кредитні операції — це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).
Пасивні кредитні операції — це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.
Аудит активних операцій здійснюється з метою:
- перевірки законності здійснюваних банком операцій;
- аналізу й оцінки ризику кредитних операцій;
- оцінки якості управління активними операціями.
Інформаційними джерелами для перевірки кредитних операцій є:
- нормативні документи Національного банку України;
- угоди про надання кредиту;
- угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;
- угоди про заставу майна;
- кредитні справи клієнтів;
- регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);
- баланси клієнтів і банку.
Як механізм (програма) здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій рекомендується використовувати оцінкову таблицю такої структури і змісту (додаток В.3.).
Найбільш типовими порушеннями, що можуть бути виявлені при перевірці кредитних операцій, є:
- недостатнє обґрунтування виданих позичок;
- невірне нарахування відсотків;
- несвоєчасне віднесення прострочених позичок на призначений для цього рахунок;