Сторінка
12
Протягом останніх 4 років видатки з бюджету у деяких сферах, крім фізичної культури, підвищувалися майже однаковими темпами. Однак слід зауважити, що кількісні показники не є свідченням поліпшення фінансування освіти, культури, охорони здоров'я, спорту та молодіжних потреб, оскільки збільшення темпів та частки зазначених витрат відбувалося за умови зменшення валового внутрішнього продукту.
Державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, коштів галузі, звільняються від оподаткування
прибутку (доходу) без обмеження рівня рентабельності. Додатковими джерелами фінансування є такі:
кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;
плата за надання додаткових освітніх послуг;
кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчально-виховним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій і громадян;
доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
дотації місцевих Рад народних депутатів;
кредити і позики банків;
валютні надходження;
добровільні грошові внески, матеріальні цінності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.
Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян в частині, що використовується на розвиток освіти, звільняються від оподаткування в установленому порядку і в разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування навчально-виховних закладів, установ, організацій системи освіти не зменшуються.
Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. )
Здійснюється ряд заходів з метою подальшого удосконалення системи загальноосвітніх шкіл, вищих і середніх навчальних закладів, професійно-технічних училищ, зміцнення їхньої навчально-технічної бази, поліпшення матеріально-побутового становища учителів, студентів, учнів середніх спеціальних навчальних закладів та професійно-технічних училищ.
3.1.3. Видатки на охорону здоров’я
Піклування про здоров'я людей — одна з найважливіших соціальних функцій держави. Право на медичну допомогу закріплено в Конституції України. Воно гарантоване безплатною медичною допомогою, що надається громадянам, розширенням мережі закладів для лікування та зміцнення здоров'я, розвитком і удосконаленням техніки безпеки, виробничої санітарії, проведенням профілактичних заходів та заходів з оздоровлення навколишнього середовища.
У листопаді 1992 p. було прийнято Основи законодавства України про охорону здоров'я, де зазначено, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасними і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
Для визначення витрат на утримання установ охорони здоров'я застосовують такі сітьові показники: кількість лікарняних ліжок, лікарських посад, лікарських відвідувань, ліжко-днів.
Кількість лікарняних ліжок — головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з планом економічного та соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.
Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Так, кількість лікарів для стаціонарних лікарень визначають за нормативами, наведеними в табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Назва відділення |
Назва посади лікаря-ординатора |
Кількість ліжок на | |
одну посаду |
0,5 посади | ||
Терапевтичне |
Терапевт |
20-25 |
10-13 |
Хірургічне, травматологічне, ортопедичне |
Хірург |
20-25 |
10-13 |
Урологічне |
15-20 |
10 | |
Акушерське, пологове |
Акушер-гінеколог |
15 |
8 |
Шкірно-венерологічне |
Дерматолог, | ||
венеролог |
30 |
15 |
Крім зазначених посад у лікарнях залежно від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рентгенолога, фізіотерапевта, зубного лікаря тощо. Посаду завідуючого відділенням вводять за наявності у відділенні ліжок.
При визначенні чисельності середнього і молодшого медичного персоналу виходять з кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост (табл. 3.3.).
Таблиця 3.3.
Назва відділення | Кількість ліжок на один черговий пост при системі обслуговування хворих | |
трьох-ступінчатій | двох-ступінчатій | |
Терапевтичне, інфекційне для дорослих, неврологічне та ін. | 25 | 20 |
Інфекційне для дітей та ін. | 13 | 10 |
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Характеристика кошторису бюджетної установи як фінансового плану
Система фінансових планів і їх взаємозв’язок
Операційний (виробничий) ліверидж. Ефект операційного лівериджу
Державна контрольно-ревізійна служба України і шляхи удосконалення її діяльності
Державний Пенсійний фонд. Державний інноваційний фонд