Сторінка
12

Видатки державного бюджету

Протягом останніх 4 років видатки з бюджету у деяких сферах, крім фізичної культури, підвищувалися майже од­наковими темпами. Однак слід зауважити, що кількісні по­казники не є свідченням поліпшення фінансування освіти, культури, охорони здоров'я, спорту та молодіжних потреб, оскільки збільшення темпів та частки зазначених витрат від­бувалося за умови зменшення валового внутрішнього про­дукту.

Державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, коштів галузі, звільняються від оподаткування

прибутку (доходу) без обмеження рівня рентабельності. Додатковими джерелами фінансування є такі:

кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

плата за надання додаткових освітніх послуг;

кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчально-виховним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій і громадян;

доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

дотації місцевих Рад народних депутатів;

кредити і позики банків;

валютні надходження;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, от­римані від підприємств, установ, організацій, окремих гро­мадян.

Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян в частині, що використовується на розвиток осві­ти, звільняються від оподаткування в установленому порядку і в разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування навчально-виховних закладів, установ, організацій системи освіти не зменшуються.

Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. )

Здійснюється ряд заходів з метою подальшого удоскона­лення системи загальноосвітніх шкіл, вищих і середніх на­вчальних закладів, професійно-технічних училищ, зміцнен­ня їхньої навчально-технічної бази, поліпшення матеріаль­но-побутового становища учителів, студентів, учнів серед­ніх спеціальних навчальних закладів та професійно-техніч­них училищ.

3.1.3. Видатки на охорону здоров’я

Піклування про здоров'я людей — одна з найважливіших соціальних функцій держави. Право на медичну допомогу закріплено в Конституції України. Воно гарантоване без­платною медичною допомогою, що надається громадянам, розширенням мережі закладів для лікування та зміцнення здоров'я, розвитком і удосконаленням техніки безпеки, виробничої санітарії, проведенням профілактичних заходів та заходів з оздоровлення навколишнього середовища.

У листопаді 1992 p. було прийнято Основи законодавст­ва України про охорону здоров'я, де зазначено, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охо­рону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасними і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріо­ритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліп­шення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Для визначення витрат на утримання установ охорони здо­ров'я застосовують такі сітьові показники: кількість лікарняних ліжок, лікарських посад, лікарських відвідувань, ліжко-днів.

Кількість лікарняних ліжок — головний сітьовий показ­ник для визначення витрат на утримання стаціонарних лі­карень. Його розраховують згідно з планом економічного та соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показ­ник планують виходячи з демографічних, соціально-еконо­мічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, вра­ховують віковий склад населення, розподіл за статтями, ви­дами зайнятості тощо.

Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Так, кількість лікарів для стаціонарних лікарень визначають за нормати­вами, наведеними в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Назва відділення

Назва посади лікаря-ординатора

Кількість ліжок на

одну посаду

0,5 посади

Терапевтичне

Терапевт

20-25

10-13

Хірургічне, травматологічне, ортопедичне

Хірург

20-25

10-13

Урологічне

 

15-20

10

Акушерське, пологове

Акушер-гінеколог

15

8

Шкірно-венерологічне

Дерматолог,

   
 

венеролог

30

15

Крім зазначених посад у лікарнях залежно від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рент­генолога, фізіотерапевта, зубного лікаря тощо. Посаду завіду­ючого відділенням вводять за наявності у відділенні ліжок.

При визначенні чисельності середнього і молодшого ме­дичного персоналу виходять з кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3.

Назва відділення

Кількість ліжок на один черговий пост при системі обслуговування хворих

трьох-ступінчатій

двох-ступінчатій

Терапевтичне, інфекційне для дорослих, неврологічне та ін.

25

20

Інфекційне для дітей та ін.

13

10

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 


Інші реферати на тему «Фінанси»: