Сторінка
2
У цілому частка загальнодержавного бюджету в державному бюджеті України досить значна. Це дає підстави говорити про високий рівень централізації в розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів. У зв'язку з цим зростає актуальність проблеми подальшого пошуку оптимального співвідношення між загальнодержавним і місцевими бюджетами.
1.2. Складові елементи державного бюджету України
Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.
Під бюджетним устроєм розуміють організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок між її окремими ланками.
Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічним і соціальним розвитком України.
Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування цього регіону.
До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.
Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.
До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.
Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській чи районній у місті раді народних депутатів адміністративне підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то бюджети цих міст, селищ, сіл об'єднуються відповідно у бюджеті міста або у бюджеті району в місті.
Бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.
Принцип єдності означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю форм бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому.
Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків.
Принцип достовірності вимагає формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків.
Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.
Принцип наочності обумовлює відображення показників бюджетів у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності щодо результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.
Головним ланцюгом бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фінансуються заходи загальнодержавного значення в галузі господарського, культурного будівництва, оборони держави, утримання органів державної влади і управління. Через Державний бюджет провадиться перерозподіл частини загальнодержавних доходів між Автономною Республікою Крим та областями у вигляді субвенцій, субсидій та дотацій з метою економічного вирівнювання регіонів.
Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України. При цьому, складаючи і виконуючи свої бюджети, відповідні органи влади й управління враховують загальнодержавні інтереси.
Метод експертних оцінок. Показники та вагові коефіцієнти що використовуються у процесі оцінки привабливості ринку, для кожної галузі та сфери бізнесу оригінальні.
Завершується стратегічний аналіз оцінкою стратегічної позиції підприємства. Для цього використовуються два параметри: привабливість ринку та стратегічний потенціал підприємства. Оцінка стратегічної позиції підприємства здійснюється на кожному привабливому сегменті ринку з метою виявлення відповідності можливостей підприємства його конкурентному середовищу. Добуток оцінок потенціалу підприємства та привабливості ринку дає основний результат аналітичної стадії — значення стратегічної позиції. З урахуванням стратегічної позиції приймається рішення про використання ресурсів підприємства на тому чи іншому сегменті ринку: політика інвестування, реінвестування, селективного зростання, низької активності.
Безумовно, використовуваний аналітичний інструментарій відіграє важливу роль для одержання достовірних, повних і точних результатів стратегічного аналізу. Пропонуємо використовувати набір аналітичних інструментів, рекомендований у табл. 1.1.:
Таблиця 1.1.
Результати і рекомендовані інструменти стратегічного аналізу
Етапи | Рекомендовані аналітичні інструменти | Результати |
Ідентифікація стратегічного потенціалу |
метод порівнянь дескриптивний аналіз |
визначення портфеля стратегічних ресурсів визначення потенціалу стратегічного успіху |
Оцінка привабливості ринку |
експертні оцінки концепція СЗГ екстраполяція моделювання |
вибір перспективних ринків складання прогнозів розвитку привабливих ринків визначення можливих змін середовища, які впливають на розвиток підприємства |
Оцінка стратегічної позиції |
статистичний аналіз матриця Мак-Кінзі |
рішення про використання ресурсів підприємства на привабливих ринках у перспективі основа для переформулювання стратегій відповідність можливостей підприємства його конкурентному середовищу |