Сторінка
16
Недостатньо дійовими є поки що органи державного управління, створені у зв'язку з ринковою трансформацією економіки — Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, Державний комітет по земельних ресурсах та ін. Передусім цим пояснюється стихійність та некерованість впродовж останніх років приватизаційних процесів, не зменшення, а навпаки, посилення тиску монопольних структур на перебіг економічних процесів.
Найскладнішою ланкою управління виявилося управління державним сектором економіки. Існуюча система галузевого управління цим сектором за умов дії Закону України "Про підприємства в Україні" та інших нормативних актів, що обмежують права держави як власника майна, призвела до фактичної некерованості державних підприємств.
Держава, по суті, не володіє також інструментарієм економічного управління комерційним та приватним секторами економіки, зокрема розвитком фінансово-банківської системи Державна влада не взяла на себе функцію створення умов розвитку ринкової інфраструктури, чим значною мірою пояснюється їхня функціональна спотвореність. Внаслідок цього потенційна енергія комерційного та приватного секторів економіки є малоінтегрованою у сферу загальнонаціональних пріоритетів.
Викладене дає підстави для висновку: глибоке реформування структури державного управління, піднесення рівня управління всіма ланками економічного процесу — одне з найневідкладніших і найважливіших завдань органів законодавчої та виконавчої влади.
3.1.7. Інші видатки
У структурі витрат державного бюджету України є такі, що мають специфічний характер і зумовлені певними обставинами. Так, починаючи з 1994 p. в бюджеті передбачаються кошти для надання позик заготівельним і переробним підприємствам та організаціям для заготівлі сільськогосподарської продукції за державним контрактом.
Зазначені кошти передаються Міністерству сільського господарства і продовольства за спеціальним договором і підлягають поверненню після реалізації продукції споживачам.
Група інших витрат містить також видатки на ліквідацію стратегічних озброєнь, реставрацію пам'яток архітектури, охорону навколишнього середовища, заходи, пов'язані з поверненням депортованих народів на попередні місця проживання. Сюди відносять також видатки на окремі програми, такі як фінансування заходів з підвищення безпеки і поліпшення гігієни праці та виробничого середовища, придбання обладнання для виробництва цінних паперів та документів суворого обліку.
Значну частку в інших витратах займають видатки на зовнішньоекономічну та зовнішньополітичну діяльність. Це витрати на поставки продукції за міжурядовими угодами з іншими державами, витрати, пов'язані з утриманням установ за кордоном, сплата внесків до міжнародних організацій. Крім того, до цих витрат належить фінансування робіт зі спорудження будинків для посольств і представництв інших держав в Україні.
Передбачені в бюджеті також витрати разового характеру. До них відносять будівництво потужностей для виготовлення валюти України, фінансування Національної космічної програми, програми досліджень і використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану, створення потужностей з переробки брухту і відходів дорогоцінних металів.
Усі зазначені види витрат плануються згідно з окремими рішеннями Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Розмір витрат визначають на основі спеціальних розрахунків і експертних оцінок.
IV. Пропозиції щодо покращення ефективності видаткової частини державного бюджету України
В основу розрахунків Державного бюджету на 1999 рік були покладені прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 1998 рік. Передбачалося, що обсяг валового внутрішнього продукту номінально складе 124,1 млрд грн., а в порівнянні з 1998 р. реально зменшиться на 1 %. Індекси росту оптових і споживчих цін намічалися в розмірі відповідно 1,353 і 1,25. Було враховано, що фонд оплати праці робітників, службовців, працівників кооперативів, малих і спільних підприємств, військовослужбовців складе 30 840 млн грн. При цьому середньомісячна заробітна плата робітників та службовців очікується в сумі 184,1 грн. Балансовий прибуток очікується в розмірі 7,7 млрд грн.
Верховною Радою України був затверджений Державний бюджет України по доходах — 23895,3 млн грн. і по витратах — 25135,3 млн грн. Граничний рівень бюджетного дефіциту затверджений у сумі 1240,0 млн грн.
У 1 кварталі 1998 року економічна і фінансова ситуація в Україні, незважаючи на визначені зрушення, залишалася складною. Реальний валовий внутрішній продукт за січень — березень 1999 року в порівнянні з відповідним періодом 1998 року зменшився на 4,8%. Зазначене зменшення відбулося в основному за рахунок зниження валової доданої вартості в будівництві на 22,9%, у торгівлі і сфері суспільного харчування — на 9,6%, на транспорті і підприємствах зв'язку — на 9,4%, у промисловості — на 1,8%.
Індекс інфляції споживчого ринку з початку 1999 р. складав 103,5%, що на 1,8 процентних пункту перевищує відповідний показник за аналогічний період попереднього року.
Рівень зареєстрованого безробіття з початку року збільшився на 0,3 процентних пункти і на 1 квітня 1999 року складав 4,0% працездатного населення. Найбільший рівень безробіття продовжує зберігатися в Івано-Франківської (7,6%), Чернігівської (7,1%), Львівської (6,7%), Волинської (6,6%) і Житомирської (6,4%) областях.
Обсяги промислового виробництва за I квартал 1999 року зменшилися в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 2,4%.
Істотне зниження мало місце в хімічній і нафтохімічної промисловостях (13,6%), промисловості будівельних матеріалів (8,7%), машинобудуванні і металообробці (5,5%).
Найбільший спад виробництва за I квартал 1999 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року допущений підприємствами Івано-Франківської (на 28,25), Тернопільської (на 19,6%), Чернігівської (на 13,9%), Вінницької (на 13,8%) областей.
Продовжувало погіршуватися фінансовий стан суб'єктів господарської діяльності. За січень — лютий 1999 року балансовий прибуток підприємств і організацій України складала 706,4 млн грн. і зменшився проти відповідного періоду 1998 р. майже на третину. У даний період збитково працювала майже половина (49%) підприємств. Сума допущених ними збитків склала 2149,0 млн грн.
Продовжувалося збільшення дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств України. Так, дебіторська заборгованість на 1 березня 1999 року досягла 117,2 млрд грн. і збільшилася з початку року на 9,3 млрд грн., чи на 8,6%, а кредиторська — на 165,9 млрд грм. і збільшилася з початку року на 12,3 млрд грн., чи на 8%. Майже 36% продукції в січні - лютому 1999 р. було реалізовано шляхом бартерних операцій Найвищий рівень бартерних операцій мав місце в Рівненської (71,1%), Хмельницької (57,1%), Сумський (55,3%) областях.