Сторінка
1
У процесі виконання бюджету фінансування видатків не збігається в часі із зарахуванням доходів. Касове виконання бюджету має бути побудоване у такий спосіб, щоб доходи забезпечували видатки, тобто мало місце перевищення поточних надходжень над поточними видатками. Це перевищення й утворює залишок коштів бюджету.
Стійкий фінансовий стан держави багато в чому зумовлюється наявністю певного залишку коштів на рахунках бюджету, оскільки це дає змогу безперебійно здійснювати фінансування передбачених і непередбачених видатків. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі у фінансовому забезпеченні потреб економічного і соціального розвитку.
Розміри залишків коштів на рахунках бюджету мають бути оптимальними. З одного боку, вони повинні забезпечувати сталий фінансовий стан, а з іншого — не бути надмірно завищеними, бо це означатиме вилучення коштів з обороту та необхідність залучення додаткових доходів. За державним і місцевими бюджетами залишок коштів на рахунках не лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затвердження бюджету оборотної касової готівки. Оптимальних розмірів залишку коштів на рахунках бюджету досягають через установлення відповідних строків мобілізації доходів і фінансування видатків. Строки надходження доходів мають забезпечувати строки фінансування видатків.
Загалом у бюджеті кожної країни кошти формуються за рахунок надходження доходів, а використовуються на фінансування видатків. Для окремих видів бюджетів процес формування й використання коштів охоплює і взаємовідносини між самими бюджетами. Тому загалом джерелами формування коштів того чи іншого конкретного бюджету є: доходи даного бюджету; кошти, одержані від інших бюджетів під час взаємних розрахунків; позички, одержані від фінансово-кредитних установ для покриття тимчасового касового розриву; частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів; дотації, субсидії і субвенції, які передають бюджети вищого рівня бюджетам нижчого рівня. Відповідно кошти бюджету спрямовуються: на фінансування видатків, передбачених даним бюджетом, шляхом перерахування коштів головним розпорядникам коштів; на погашення заборгованості перед іншими бюджетами за взаємними розрахунками; на видачу дотацій, субсидій і субвенцій.
Кошти бюджету розміщують на рахунках в органах системи Державного казначейства, який здійснює касове обслуговування того чи іншого бюджету. Перерахування з бюджетного рахунка можуть здійснюватися тільки в межах поточного залишку коштів. Це передбачає здійснення постійного контролю з боку фінансового органу, який виконує цей бюджет, за ходом виконання плану мобілізації доходів.
Схематичне зображення документообороту, пов'язаного з мобілізацією доходів до бюджету, подане на рис. 14.
Кошти Державного бюджету мобілізуються на території всієї України й акумулюються на Єдиному казначейському рахунку Державного казначейства України, що відкривається в Національному банку України як консолідований кореспондентський рахунок учасника системи електронних платежів та міжбанківсь-ких розрахунків.
Рахунки з обліку ресурсів бюджету. Перший клас рахунків «Активи» охоплює рахунки з обліку операцій з грошовими коштами (готівкою), депозитами, цінними паперами, а також з коштами, залученими для виконання Державного та місцевих бюджетів. Облік консолідованих ресурсів бюджету держави ведеться на активних рахунках: 11 «Кошти бюджетів в НБУ», 12 «Кошти бюджетів в інших банках», 13 «Розміщені депозити», 14 «Цінні папери», 15 «Надані бюджетні кредити», 16 «Інші активи», 17 «Субкореспондентські рахунки».
Рахунок 11 містить такі групи рахунків третього порядку:
111 — кошти в НБУ до запитання;
112 — інші рахунки Державного казначейства в НБУ. Рахунок 111 містить балансовий рахунок четвертого порядку — 1111 «Єдиний казначейський рахунок», а рахунок 112—1121 «Рахунок Державного казначейства в НБУ для виплати готівкових коштів» та 1122 «Інші рахунки Державного казначейства в НБУ».
Дані рахунки призначені для обліку коштів на кореспондентських рахунках органів Державного казначейства, які відкрито в установах НБУ, а також обліку коштів для виплати готівки.
Третій клас рахунків «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів» містить такі розділи рахунків другого порядку:
31 — кошти бюджетів;
32 — кошти, залучені до бюджетів;
33 — кошти, які підлягають розподілу;
34 — кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджету;
35 — рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у Державному казначействі України;
36 — рахунки розпорядників бюджетних коштів, які не перебувають на казначейському обслуговуванні;
37 — рахунки інших клієнтів та банків;
38 — рахунки за нез'ясованими сумами, несквитованими дебетовими сумами та інші транзитні рахунки;
39 — рахунки органів Державного казначейства.
Рахунок 31 містить такі групи рахунків третього порядку: 311 «Кошти загального фонду Державного бюджету»; 312 «Кошти спеціального фонду Державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки»; 313 «Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету», 314 «Кошти загального фонду місцевих бюджетів»; 315 «Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки»; 316 «Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів». Кожен із цих груп рахунків має деталізацію за балансовими рахунками четвертого порядку.
Рахунки 161 та 164 призначені для обліку тих коштів, які перераховані до бюджету, але надійдуть за призначенням у наступному звітному періоді. Наприклад, перерахування здійснено наприкінці місяця, а зарахування коштів — на початку наступного місяця. Ці кошти можуть ураховуватися в балансі про виконання бюджету за звітний період.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування
Складові частини грошового ринку. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів. Механізм здійснення операцій на валютних ринках. Акції та їх види
Міжнародний лізинг в системі світогосподарських зв’язків
Ринкове господарство і державний бюджет
Фінанси малого підприємництва