Сторінка
1
Прогнозування економічного росту
1. Поняття економічного росту; моделі, які використовуються при прогнозуванні.
2. Прогнозування макроекономічних показників виробництва і факторів росту.
3. Прогнозування показників ефективності суспільного виробництва.
Під економічним ростом слід розуміти розширення масштабів виробництва, ріст випуску продукції, зростання національного доходу. Економічний ріст – закономірність функціонування і розвитку суспільного виробництва. Суспільство зацікавлене в економічному рості, який при високому рівні розвитку продуктивних сил в найбільшій мірі дозволяє задовольняти суспільні потреби.
Економічний ріст може прогнозуватися в двох аспектах:
- матеріально-речовому, фактичному, вартісному;
- з позицій розподілу національного доходу на споживання і нагромадження.
Зростання випуску продукції в межах народного господарства доцільно розглядати або в формі національного доходу, або в формі кінцевого суспільного продукту.
Економічний ріст вирізняється такими специфічними рисами:
- він є узагальнюючою категорією, яка відображає суспільний, соціально-економічний прогрес;
- Характеризує суттєві і несуттєві, об’єктивні і суб’єктивні відмінності діяльності підприємств і галузей, розглядаючи їх як складові елементи всього народногосподарського комплексу;
- Відображає історичний, сьогоденний і майбутній аспекти розвитку економіки, що робить теорію економічного росту однією з методологічних передумов перспективного планування і прогнозування.
Економічний ріст може бути представлений у формі логічної моделі, яка характеризує його як процес поєднання факторів виробництва і як результат господарювання (див. мал. 1).
Аналіз логічної моделі дозволяє виявити закономірності формування процесу росту і перейти до формування економіко-математичних моделей, за допомогою яких можливе здійснення процесу прогнозування економічних об’єктів.
Моделі економічного росту народного господарства представляють собою окремий випадок макроекономічних моделей довгострокового розвитку. Найбільш поширеними для прогнозування є факторні моделі, тобто моделі, в яких приріст продукції або абсолютний її випуск ставиться в залежність від одного або декількох факторів. Суть факторних моделей економічного росту полягає в встановленні кількісних залежностей між об’ємом і динамікою в встановленні кількісних залежностей між об’ємом і динамікою виробництва (ВВП, КСП, НД) і об’ємом і динамікою виробничих ресурсів. У випадку, коли розглядається один фактор, наприклад, трудові ресурси, використовується одно факторна модель, якщо ж аналіз і прогноз включає декілька факторів, то використовуються багатофакторні моделі.
Однофакторні моделі економічного росту, корисні і для теоретичного аналізу, і для практичних розрахунків, базуються на економічній гіпотезі, що фізичний об’єм суспільного виробництва і його динаміка визначаються об’ємом і динамікою якого-небудь одного фактору. Односторонність і умовність такого підходу очевидні, разом з тим, одно факторний підхід – простий і надійний інструмент як в економічному аналізі, так і в прогнозних розрахунках, особливо короткотермінових.
Мал. 1
Вкладення в природні ресурси
Вкладення в ресурси споживання
![]() |
Вкладення у виробничі ресурси
Вкладення у природні ресурси
Найбільш допустимою є двох факторна модель у формі функції:
(1)
де, X1t, X2t – два фактори, які змінюються в часі:
- виробничі фонди;
- затрати праці в сфері матеріального виробництва;
α і β – параметри, які характеризують залежність об’єму і динаміки продукції γt від об’єму і динаміки факторів виробництва X1t, X2t, причому α характеризує приріст γt, який приходиться на одиницю приросту X1t, а β – приріст γt, який приходиться на одиницю приросту X2t. При цьому повинна виконуватись умова α>0, β>0;
At – параметр, який виконує в двох факторній моделі двояку роль:
а) приводить масштаб факторів до масштабу продукції;
б) відображає вплив неврахованих в моделі факторів і змінних умов виробництва.
В залежності від величини α+β можуть мати мінус три випадки, кожному з яких відповідає свій тип економічного росту:
1. Вираз α+β>1 означає , що коли фактори виробництва зростають в n разів, то випуск продукції зростає в більш ніж n разів, тобто ріст виробництва випереджає ріст сукупних затрат факторів. Це випадок інтенсивного росту, причому, коли α>β, то має місце фондозберігаючий ріст (трудоінтенсивний), якщо β>α, то трудозберігаючий ріст (фондоінтенсивний).
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Вибірковий метод
Дисконтування. Його сутність. Методичний інструмент для визначення наявних вигод та витрат при проведенні економічного аналізу. Його сутність
Національна валюта україни та шляхи її стабілізації
Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
Державні фінансові інститути на грошовому ринку