Сторінка
9

Аналіз формування надходження доходів та видатків зведеного бюджету

Для податкової політики нашої держави поки що характерним є те, що:

· по-перше, нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах апробуються;

· по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;

· по-третє, в нашу економічну систему з домінуючою державною монополією на виробництво і предмети споживання кавалерійськими методами впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн.

Все це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у такому випадку економічна політика стає двигуном прогресу.

Підходи до реформування податкової системи різні. Одні пропонують провести корекції нині діючих податків. Інші – зовсім змінити модель податків. Проблема може вирішуватися тим чи іншим методом, але вона не дасть якісних результатів, якщо оподаткування не буде справедливим. Адже нині одні сплачують непосильні податки, інші так чи інакше ухиляються від їх сплати.

Реформування податкової політики необхідно проводити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що існуюче податкове законодавство цим переобтяжене. З другого боку – необхідно полегшити податковий тиск.

Якщо проаналізувати практику перебудови податкових систем у ряді країн Західної Європи, можна виділити основні принципи, на яких повинна будуватися реформована податкова система:

· сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг;

· усі податки повинні мати цільове призначення, тобто конкретний вид витрат у бюджеті, куди вони будуть направлені;

· платники податків мають бути проінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків;

· нові податки повинні запровадитися тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

· об’єктом оподаткування може бути тільки доход, а не його джерело і не розмір витрат;

· податок має бути пропорційним доходові;

· прогресія оподаткування залежно від зростання доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;

· умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникові;

· податок слід стягувати в зручний для платника час і прийнятним для нього методом.

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти стабілізації і збалансованості як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.

В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництв державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам.

По-друге, перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.

Висновки

Сучасна податкова система в Україні досить складна та не дає підприємствам діяти у тих напрямках, які б трохи зменшували її тиск. З основних функцій – фіскальної та стимулюючої – податкова система більше виконує першу.

Таким чином, можна відмітити найбільш суттєві недоліки системи оподаткування:

1) нестабільність механізму оподаткування, постійне внесення змін в діюче податкове законодавство;

2) відсутність системності податкових пільг: частина податків спрямована га стимулювання одних видів діяльності, друга частина – на стимулювання інших видів;

3) відсутність єдності джерела податкових платежів.

Практика нерозумного надання пільг ставить державу перед необхідністю постійного розширення податкового поля. Створюється замкнуте коло: чим більше податків впроваджується, тим більше надається пільг, що, у свою чергу, викликає необхідність введення нових податків. І так без кінця.

Аналіз свідчить, що основними факторами, які спричиняють погіршення роботи підприємств та невиконання доходів бюджету є :

- жорстка та недосконала податкова система, яка передбачає значне число (більш сорока) державних та місцевих податків. Після сплати всіх податків у підприємства залишається така частина прибутку, яка не дозволяє йому розвиватися, а лише в досить мінімальних розмірах може бути використана на матеріальне заохочення працюючих;

- відсутність державних важелів стимулювання розширення виробництва та відповідно задовольняння вітчизняних споживачів;

- низька купівельна спроможність населення і споживачів продукції та високі ціни;

- відсутність власних обігових коштів.

Можна назвати ще ряд причин, які впливають на розвиток економіки України і потребують однозначного вирішення шляхом реформування вітчизняної податкової системи.

Для раціонального оподаткування необхідно:

- стабілізувати систему оподаткування шляхом прийняття змін до податкового законодавства лише до початку нового фінансового року, і, ні в якому разі не посеред року;

- спростити систему оподаткування, тобто, умови оподаткування повинні бути простими та зрозумілими платникам податків, з метою зведення вільного тлумачення законів до мінімуму;

- об’єктом оподаткування повинен бути тільки прибуток, а не його джерело;

- податок мусить бути пропорційним до прибутку і не перевищувати розумних меж.

Викладене вище дозволяє визначити проблеми системи оподаткування та контролю за її дотриманням найважливішими у сучасному українському підприємництві.