Сторінка
7

Аналіз формування надходження доходів та видатків зведеного бюджету

3. шляхи модернізації дпс україни.

Останні укази Президента України з економічних питань вносять до податкового законодавства багато нового.

Один з найважливіших напрямів вирішення економічних проблем – скасування картотеки. Це , безумовно, дасть змогу активізувати суб’єкт господарської діяльності.

За вказівкою Президента України Головна ДПА розробляє цілий ряд заходів, які сприятимуть відкритості податкових служб. У подальшому податкова система хоче взагалі відмовитися від застосування штрафних санкцій у випадку допущених бухгалтерами арифметичних помилок (звичайно там, де немає умислу). Цими указами Президент і уряд країни зробили крок довіри до платників податків. Але , звісно, це не означає, що довірою можна зловживати. Платники податків повинні усвідомлювати, що сплата податків – це не тільки формальний конституційний обов’язок , це – реальна допомога державі в утримуванні бюджетних установ, лікарень, шкіл, санаторіїв, а також соціальний захист населення.

Президенту країни також визначив ті точки розвитку, котрим потрібно надати імпульс. До них належать промислові і сільськогосподарські комплекси Харківської, Сумської, Житомирської, Волинської, Луганської та ряду інших областей. Тут створюються зони зі спеціальним режимом оподаткування. З метою залучення коштів на цих територіях з 1 січня 2000 року передбачається спеціальний режим інвестування проектів за пріоритетними видами економічної діяльності протягом наступних 30 років, що закріплено відповідними Указами Президента. Верховна Рада України вже прийняла на підставі цього Указу Президента відповідний Закон.

На жаль Верховна Рада відхилила законопроекти Президента щодо списання штрафних санкцій з підприємств; щодо стимулювання розвитку малого бізнесу в період його становлення; щодо проблем регулювання ринку підакцизних товарів; щодо упорядкування виробництва та тютюнової продукції; щодо підтримки вітчизняної фармакологічної промисловості; щодо стабілізування фінансування навчальних закладів тощо. Але треба сподіватися, що законодавці більш уважно, по-державному поставляться до пропозиції Президента.

Під час чергової конференції Голова ДПА України Микола Янович Азаров підкреслив, що негативну роль відіграло порушення однієї з головних тез податкової реформи, відповідно до якої зниження податкового тиску повинно здійснюватися одночасно з розширенням податкової бази. Дотримуючись цього принципу Президент проводив лінію на зниження податкового тиску, подаючи у Верховну Раду відповідні законопроекти, але, Верховна Рада прийняла безліч різних рішень, які на 4,7 млрд.грн. звузили податкову базу.

Голова ДПА України підкреслив, що значним гальмом у поповненні дохідної частини бюджету залишаються як триваюча криза неплатежів, так і низька платіжна дисципліна.

Важливим напрямком у роботі податкової служби Микола Азаров назвав наступ на тіньовий сектор, особливо в таких сферах, як кредитно-банківська, рекламний бізнес, нафто-бізнес , доставка та реалізація ліків та в ряді інших.

ДПАУ була проведена та відкоригована робота над помилками у податкових деклараціях за ініціативою підприємства і оприлюднила в Наказі №360 від 10.09.2001 року. Це було зумовлено тим, що новий принцип самостійного виправлення помилок у попередньо зданих деклараціях не збігався з чинним порядком складання декларації. Закон “Про порядок погашення .” зобов’язав підприємство, яке самостійно виявило помилку в попередньо поданій декларації, заповнювати нову, уточнюючу декларацію з виправленим показником. А Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” ще раніше запровадив порядок розрахунку податкової декларації наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. У разі буквального “складення” згаданих норм підприємству, яке б захотіло виправити помилку в декларації за І квартал перед Новим роком, довелося б подавати одразу три уточнюючі декларації ( за І, ІІ і ІІІ квартали). Але на допомогу прийшли ДПА України та пояснила, що в разі самостійного виявлення помилки у звіті подавати потрібно лише дві декларації: уточнюючу за той звітний період, в якому підприємство припустилося помилки, і відкориговану декларацію за поточний звітний період. А якщо виявлення помилки призводиться до появи недоїмки, то, окрім декларацій, підприємство складає довідку щодо самостійного нарахування собі 10% штрафу від суми такої недоїмки [20].

Надзвичайно важливим напрямком діяльності податкової служби було визнано контроль над реалізацією продукції нового врожаю. Згідно відповідних рішень уряду, розпочалося різне зниження податкового тиску на підприємства АПК. Рішеннями ДПА України активізовано роботу з реалізації недоїмки по розрахунках господарств АПК з держрезервом за поставленні енергоносії, техніку, добрива.

Таким чином , можна зазначити, що збільшення бюджетних надходжень відбувалося і буде відбуватися надалі головним чином за рахунок тих, хто раніше податків не сплачував. Тобто, саме в “тіньовому” секторі економіки приховані основні резерви бюджетного росту і можливості для послаблення податкового тиску на платників податків. Це і є зараз основним вектором дії податкових служб. Проте, лише фіскальними методами ситуації не виправити. Необхідно переконати тих, хто вважає майже геройством ухилення будь-яким шляхом від сплати податків. Бо, зрештою, в програмі залишаються і вони самі. Адже бідна держава з порожньою скарбницею легко скочується в безодню економічної кризи.

Внаслідок цього , пропагандою податкового законодавства, оперативним висвітленням роботи податкової служби, забезпеченням друкованою продукцією, з питань оподаткування охоплено всі регіони України.

Також ДПА не залишає без уваги молодше покоління нашої держави. Під егідою ДПАУ була проведена виставка “Податки – очима дітей”, яка відбувалась в м. Києві, засвідчила, що молодше покоління з належною пошаною ставитиметься до почесного обв’язку кожного свідомого громадянина. Ласкаві руки податкової проти свинячого рила неплатника, саме так уявляли деякі діти стосунки ДПА та недбайливого підприємця.

3.1 Податкова служба України ХХІ століття. Реформування податкової політики.