Сторінка
1
Швидкiсть обiгу грошей - явище об'єктивне i визначається монетаристами як чинник, що впливає на стан грошового обiгу в країнi. Виходячи з кiлькiсного рiвняння
PY
I.Фiшера (Ms= ¾¾), можна визначити (V) як спiввiдношення
V
PY
V= ¾¾¾
M
Показник (V) характеризує швидкiсть, з якою обертається одна грошова одиниця. Вiн показує, скiльки разiв у середньому на рiк певна грошова одиниця витрачається на купiвлю товарiв i послуг. Тобто вiн характеризує iнтенсивнiсть руху грошей у фукцiї засобу обiгу i платежу.
Швидкiсть грошового обiгу можна визначити як кiлькiсть обертiв, що робить грошовий агрегат (M1 або M2), щоб забезпечити визначений рiвень економiчної дiяльностi, який дорiвнює номiнальному ВВП. За цiєю формулою швидкiсть обiгу грошей у банкiвськiй статистицi розраховується як спiввiдношення номiнальної величини ВВП (PY) зокрема до агрегату (M1 або M2). Показник (V) показує скiльки разiв номiнальна грошова маса обертається при фiнансуваннi сукупних видаткiв або доходiв. Наприклад, у США в 1986 р. номiнальний ВВП складав 4400 млрд. доларiв, грошова маса (М1) дорiвнювала 673 млрд. доларiв, звiдси швидкiсть обiгу грошей V = 6.5 (4400/673).
Для аналiзу структури платiжного облроту окремо ведуться розрахунки швидкостi обiгу готiвкових i депозитних грошей. Зокрема:
* показник обiгу грошей в платiжному оборотi - вiдношення суми безготiвкових коштiв, що проходять через банкiвськi поточнi рахунки до середньої величини грошової маси;
* швидкiсть повернення грошей в каси установ банку -
* вiдношення суми поступлень грошей в каси банка до середньорiчної маси грошей в обiгу;
* швидкiсть обiгу грошей в готiвковому оборотi - вiдношення суми поступлень i видач готiвки (включаючи оборот пошти) до середньорiчної маси грошей в обiгу.
Швидкiсть обiгу грошей визначається головним чином iнтесивнiстю тих економiчних процесiв, якi вiн обслуговує: змiнами обсягу, структур i ефективностi суспiльного виробництва, величини i швидкостi товарних потокiв на стадiї обмiну, розвитком ринкових зв'язкiв мiж суб'єктами процесу вiдтворення, збалансованiстю ринку та iн. Чим глибший подiл суспiльної працi, вища її продуктивнiсть, тим частiше i бiльше кожний виробник буде "викидати" товарiв у сферу обiгу, частiше продавати i купувати їх, прискорюючи обiг грошей. Але для цього потрiбна належна збалансованiсть попиту i пропозицiї на ринку, висока органiзованiсть ринкових вiдносин, коли виробник знає свого покупця ще до виходу з товаром на ринок. Велику роль у цьому вiдношеннi вiдiграє розвиток маркетингу, що забезпечує максимальне прискорення товарних метаморфоз, а отже, й обiгу грошей.
Зростання ефективностi суспiльного виробництва скорочує перiод нагромадження вартостi для цiлей вiдтворення, прискорюючи повернення в обiг грошей, що обслуговують цiлi нагромадження в межах окремих iндивiдуальних капiталiв. Величезну роль у подоланнi стримуючого впливу грошових нагромаджень на обiг грошей вiдiграє рзвиток кредитних вiдносин i банкiвської системи. Завдяки йому навiть незначнi за обсягами нагромадження грошей знову направляються в сферу обiгу, прискорюючи свiй рух у межах обороту всього суспiльного капiталу.
Монетарна теорiя твердить, що швидкiсть грошового обiгу є змiнною величиною. Вважається, що показник (V) є обернено пропорцiйною величиною до пропозицiї грошей:
V = f(Ms)
I прямо пропорцiйною ставцi процента: V = f(r). Прискорення обiгу грошей компенсує їх масу в умовах збiльшення обсягiв ВВП, коли зростаюча потреба в грошах задовольняється без додаткового їх випуску. Проте за умови розбалансованостi економiки, коли грошовий попит випереджає товарну пропозицiю, прискорення грошового обiгу виступає додатковим iнфляцiйним чинником.
Уповiльнення грошового обiгу розширює мiсткiсть його сфери, що позитивно впливає на його стан навiть при незмiнностi обсягу товарообороту. Тому заходи щодо сповiльнення грошового обiгу завжди включаються в антиiнфляцiйнi програми як їх складова частина. Разом з тим слiд зазначити, що змiна швидкостi грошового обiгу не є прямим i повним вiдображенням змiни рiвня економiчної активностi (наприклад, реального ВВП). При зниженнi останньої сповiльнення обiгу грошей вiдбувається лише до певної межi, поки суб'єкти ринку не вiдчують загрози знецiнення грошей. За цiєю межею починають дiяти чинники, що прискорюють обiг грошей.
Швидкiсть обiгу грошей зростає, коли економiчнi агенти очiкують зростання альтернативної вартостi утримання грошових активiв у нацiональнiй валютi, наприклад, коли вони очiкують зростання номiнальних процентних ставок, або рiвня iнфляцiї, або зростання обмiнного курсу. На перший погляд, зростання швидкостi повинно призводити до збiльшення рiвня iнфляцiї так само, як це вiдбувається внаслiдок зростання грошової пропозицiї. Справдi, прискорення обiгу грошей вказує на зниження попиту на грошi. Якщо люди прагнутимуть тримати менше грошей, вони намагатимуться обмiняти їх на iншi товари, включаючи iноземну валюту. Наслiдком цього стане падiння обмiнного курсу та зростання цiн на споживчi товари. В умовах ринкового (вiльного) цiноутворення споживачi починають прискорювати купiвлю, щоб обiгнати зростання цiн i захистити себе вiд втрат. Коли знецiнення грошей досягає значних розмiрiв, виникає ажiотажний попит, "втеча" вiд грошей до товарiв, або до вiльно конвертованої iноземної валюти, що ще бiльше прискорює їх обiг i зумолює подальше знецiнення.
Пiсля стрiмкого падiння протягом 1992 року (що вiдображає зростання грошової маси), швидкiсть грошового обiгу (вiдношення ВВП до М2) зростала на протязi всього 1993 року, супроводжуючи прогресуючу гiперiнфляцiю, i це зростання тривало до лютого 1994 року. З березня до вересня 1994 року швидкiсть обiгу значно зменшилась у вiдповiдностi до зменшення темпiв iнфляцiї з одночасним збільшенням реальної готiвки. З жовтня 1994 року швидкiсть обiгу М2 знову зросла i досягла свого найвищого рiвня в сiчнi 1995.
Грошова маса i ВВП. Порiвнюючи змiни обсягiв ВВП i грошової маси за певний перiод часу можна встановити; якщо грошова маса зростає скорiше, нiж ВВП то швидкiсть обiгу грошей зменшується;, напроти, якщо грошова маса зростає повiльнiше, нiж ВВП, значить вiдбувається прискорення обiгу грошей.
Аналiз статистичних даних пiдтверджує, що тенденцiї змiни грошової маси i ВВП майже збiгаються. Звичайно, крива зростання грошової маси бiльш похила порiвняно з ВВП. Такий висновок має важливе значення, оскiльки пiдтверджує, що змiна попиту на грошi не повнiстю вiдповiдає коливання економiчної активностi, яка знаходить свiй вираз у динамiцi грошового обiгу.