Сторінка
1

Виконання видаткової частини бюджетів

Вступ

1. Соціально-економічний зміст та структура видатків бюджетів

2. Основні аспекти виконання місцевих бюджетів за видатками

3. Оцінка та напрями раціоналізації міжбюджетного фінансування в умовах ринкової економіки.

Висновки

Література

ВСТУП

Система бюджетних видатків, яка еволюційно формується в кожній державі обумовлена низкою факторів: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-територіальним устроєм держави, формами надання бюджетних коштів, і т.д. Поєднання цих факторів породжує систему видатків державного та місцевих бюджетів.

Соціально-економічний розвиток України за останні роки кардинально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. Командно-адміністративні методи господарювання засвідчили, що бюджет був сильно перевантажений видатками, які пов’язані з економічною функцією держави. Левова частка бюджетних коштів, приблизно 65-70% , спрямовувалась в галузі матеріального виробництва. Соціальна функція бюджету, що поширена у розвинутих країнах, і яка зорієнтована безпосередньо на забезпечення благ людини, не мала свого фінансового втілення. Тому сьогодні акценти в реформуванні системи розподілу бюджетних коштів повинні зміститись, насамперед у бік посилення соціальної функції держави і зміни напрямку та змісту її економічної функції.

У зв’язку з переходом економіки України на ринкові засади господарювання у бюджеті держави з’явились нові напрями спрямування коштів централізованого фонду, яких не було за умов командно-адміністративної системи. Так, низку видатків перекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у державному бюджеті України та місцевих бюджетах. Знайшли також відображення нові напрямки витрачання і бюджетних коштів, а саме - соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність, національну оборону, обслуговування державного зовнішнього боргу, національну космічну програму та інші.

Разом з тим, при переході до ринкової економіки суттєво повинні змінитися методи бюджетного впливу на суспільне виробництво, що зумовлено кардинальною перебудовою бюджетних відносин, побудовою нового дієвого бюджетного механізму.

Розмежування видатків між бюджетами є важливим елементом бюджетного устрою, яке ґрунтується на розмежуванні функцій держави між різними рівнями влади і, відповідно, на призначенні того чи іншого бюджету: з державного бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, з відповідних місцевих бюджетів – переважно видатки регіонального значення.

З особливою гостротою сьогодні постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав як саму структуру органів влади, так і середовище й стимули для взаємозв’язків між органами влади різних рівнів. Для ефективної роботи системи міжбюджетних відносин необхідно щоб були чітко визначені усі рівні влади, а звідси – видатки кожного виду бюджету. Важливе значення має також підзвітність на кожному рівні державного управління. Питання бюджетної політики і міжбюджетних відносин повинні розглядатися і вирішуватися комплексно, оскільки вини є тісно пов’язаними.

Саме тому виникає необхідність у вивченні та організації фінансової системи на принципово нових засадах в процесі формування і виконання видатків місцевих бюджетів. Актуальність цих проблем і зумовила вибір теми дипломної роботи.

Метою роботи є вивчення методології формування та розмежування видатків між бюджетами всіх рівнів на основі формульних розрахунків, практики планування видаткової частини місцевих бюджетів, а також аналіз практики їх виконання.

Для досягнення цієї мети автор ставить наступні завдання:

- дослідити соціально-економічну сутність видатків місцевих бюджетів та їх місце у загальній системі державних витрат;

- вивчити методологічні та організаційно-правові засади видатків місцевих бюджетів;

- проаналізувати діючу практику планування та фінансування видатків місцевих бюджетів;

- вказати основні напрямки вдосконалення системи видатків місцевих бюджетів в Україні

Предметом роботи є теоретичні та практичні аспекти формування та розмежування видатків між бюджетами усіх рівнів, планування та виконання місцевих бюджетів за видатками.

Об’єкт роботи – система видатків бюджетів усіх рівнів в Україні.

Теоретично-методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосують питань бюджету (Бюджетний кодекс України, Закони України: „Про державний бюджет України на 2001 рік” , „Про державний бюджет України на 2002 рік” „Про державний бюджет України на 2003 рік” „Про державний бюджет України на 2004 рік”, інформаційну – аналітичні дані головного фінансового управління Волинської облдержадміністраці, наукові праці - В.Л.Андрушенка, Й.М. Бескида, С.А.Буковинського, О.Д.Василика, К.В. Павлюк. Г.О.Пятаченка, О.П.Кириленко, С.І.Юрія та інших вчених – економістів, матеріали періодичного друку, та інші джерела інформації.

1. Соціально-економічний зміст та структура видатків бюджетів

Видатки бюджету згідно з Бюджетним кодексом – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів , передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум [6.C.8].

Видатки бюджету поділяються на певні види, які можуть характеризуватись якісно та кількісно.

Якісна ознака видатків характеризує їхнє суспільне призначення, а кількісна - загальний обсяг. Ці дві ознаки можуть бути у протиріччі. Так, наприклад, потреби держави, що визначаються якісною ознакою, часто перевищують кількісну, тобто суму видатків, яка потрібна для задоволення відповідних потреб держави. Це призводить до негативних наслідків, а саме – до недофінансування видатків, передбачених Законом про Державний бюджет, зростання зовнішнього та внутрішнього боргу, дефіциту бюджету та інфляції. Під час кризи фінансові можливості держави обмежені, тому потреби суспільства не відповідають обсягам наданих коштів. Видатки бюджету у повному та всебічному обсязі характеризуються тим, яку вони відіграють роль і яке місце посідають у процесах суспільного відтворення, яке їхнє соціальне призначення.

Роль і місце видатків у процесах суспільного відтворення визначається найбільш узагальнюючим спрямуванням коштів. В цілому видатки бюджету поділяються на дві частини, пов’язані з розвитком виробничої сфери і видатки, пов’язані з функціонуванням і розвитком невиробничої сфери. Обидва напрями мають важливе значення для суспільства і вони є об’єктивно необхідними. Будучи організатором стосунків у виробничій сфері та власником значної частини виробничих засобів, держава зобов’язана вкладати кошти у структурну перебудову економіки, оскільки такі затрати досить швидко окуповуються, сприяють збільшенню валового внутрішнього продукту і національного доходу, що є матеріальною основою бюджету.