Сторінка
1

Фінансова система держави

ПЛАН

ВСТУП

Відомий вітчизняний вчений професор І.І.Янжул у 1890році.

“Финансове хозяйство или хозяйство

государства, его доходы и расходы

составляют подавляющий интерес

нашего времени .”

Справді фінанси пронизують наше життя з фінансовими категоріями ми зустрічаємось повсюди, адже до них належать податки, доходи, прибуток, бюджет та багато інших.

З розвитком держави фінансові відносини вдосконалювались і ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву і вже не уособлювались лише у податках.

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають і фінанси. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової освіченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На фоні фінансової безгрошовності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів.

Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти у суспільстві, необхідність донесення фінансових знань, умінь кожному.

І. Фінансова діяльність держави: цілі, засоби, результати

Цілі й завдання нового етапу розвитку України потребують активних регулятивних дій з боку держави, тобто удосконалення напрямів, форм, методів і механізмів економічної діяльності, важливим складником якої є фінансова діяльність. Отож науковий теоретичний аналіз фінансової діяльності держави, її ролі у процесі глибоких якісних перетворень в економіці є необхідним етапом у розв'язанні проблем. Недооцінка важливості розробки теоретичних питань веде до емпіричного пошуку шляхів удосконалення форм і методів фінансової діяльності.

В економічній літературі для позначення взаємовідносин держави й економіки використовується безліч термінів, зокрема: “економічна діяльність держави”, “економічна політика держави” або “державна економічна політика”, “державне втручання в економіку”, “державне регулювання економіки”, “державно-монополістичне регулювання економіки”, “державне підприємництво”, “державний сектор економіки”. Вживають також поняття “економічна роль держави”, “економічні функції держави”, “політика державного регулювання економіки” тощо. Найбільше відповідають сутності взаємовідносин держава – економіка, як здається, поняття “економічна діяльність держави”, “економічна політика держави”, “економічні функції держави”.

Економічні функції держави реалізуються у процесі її економічної діяльності, яка здійснюється відповідно до цілей економічної політики на певному етапі розвитку економіки країни.

До економічної діяльності держави входять цілі, засоби їх досягнення, сам процес і результат діяльності. Сукупність цілей і засобів їх досягнення у процесі економічної діяльності становить економічну політику держави.

У структурі економічної діяльності серед засобів(інструментів)реалізації як стратегічних, так і тактичних цілей важливе місце посідає фінансова діяльність держави. Вона має також власні стратегічні й тактичні цілі, які повинні збігатися з цілями економічної діяльності та діяльності держави в цілому. Певні цілі фінансової діяльності можуть розглядатися тільки як засіб або проміжна мета досягнення стратегічної загальноекономічної або загальнополітичної мети.

Найвищою метою фінансової діяльності є дотримання (досягнення) макрофінансової рівноваги. У широкому значенні макрофінансова рівновага має на меті забезпечити необхідними фінансовими ресурсами процес національного макроекономічного відтворення, що відповідає загальній стратегічній меті стабілізації та подальшого зростання економіки України. У вузькому значенні макрофінансову рівновагу можна розглядати як фінансовий баланс країни, в якому знаходять вияв загальнодержавні, регіональні й галузеві фінансові баланси. До загальнодержавних належать: державний бюджет, баланс фінансових ресурсів і витрат держави, баланс грошових доходів і витрат населення, платіжний баланс.

Залежно від тривалості періоду і характеру вирішуваних завдань цілі фінансової діяльності поділяються на стратегічні й тактичні.

Стратегічні цілі розраховані на перспективу й передбачають вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною стратегією держави. У процесі її розроблення прогнозуються основні тенденції розвитку фінансів, формуються концепції їхнього використання, виробляються принципи організації фінансових відносин. Вибір довгострокових цілей і складання цільових програм у фінансовій діяльності необхідні для концентрації фінансових ресурсів на головних напрямах економічного і соціального розвитку країни.