Сторінка
7

Фінансова система держави

Найважливішою передумовою існування міжбюджетних відносин є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка в свою чергу спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акумульованих у бюджетах різних рівнів і видів та потребою в них.

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи та видами бюджетів, проведене у відповідності до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Проте, розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня не дає можливості збалансувати абсолютно усі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні доходів та складі і обсягах видатків бюджеті територіальних одиниць, які мають об'єктивний характер і спричинені:

- різним рівнем економічного розвитку господарського комплексу адміністративно-територіальних одиниць і його спеціалізацією;

- різноманітністю природнокліматичних умов;

- різним екологічним станом територій;

- особливостями розташування населених пунктів, зокрема адміністративних центрів;

- насиченістю шляхами сполучення;

- кількістю населення, його віковими складами;

- сформованою протягом тривалого історичного періоду мережею об’єктів соціальної та побутової інфраструктури та їх станом тощо.

Вплив даних та багатьох інших факторів визначає різний податковий потенціал, який безпосередньо впливає на формування дохідної бази місцевих бюджетів; різну вартість послуг, що надають місцеві органи у розрізі адміністративно-територіальних одиниць; неоднакову потребу в коштах, які спрямовуються на підтримку соціально-культурної сфери і т.п.

Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досягається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільних процесів у межах бюджетної системи ,шляхом надання коштів “бідним” у фінансовому відношенні територіям або вилучення коштів у відносно “багатих” територій.

У процесі бюджетного регулювання вирішується багато завдань основними серед яких є:

- досягнення відповідності між видатками і доходами усіх бюджетів, тобто їх збалансування;

- забезпечення рівномірності у поступленні доходів та запобігання перебоїв у фінансуванні видатків;

- створення заінтересованості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території;

- забезпечення самостійності у використанні додатково одержаних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів;

- перерозподіл бюджетних ресурсів між “багатими” і “бідними” у фінансовому відношенні територіями;

- ув’язка обсягів одержаної фінансової допомоги з конкретними зусиллями по мобілізації податків і зборів, залученні додаткових доходних джерел;

- здійснення фінансового вирівнювання.

В межах кожної країни об’єктивно існують розбіжності у фінансовому потенціалі окремих територій, є особливості у формуванні дохідної бази бюджетів і можливостях задоволення місцевих потреб. В зв’язку з цим видатки місцевих бюджетів у співставленні з кількістю населення можуть значно відрізнятися у територіальному розрізі. Фінансове вирівнювання спрямоване на нівелювання таких відхилень, тому що їх існування створює неоднакові умови для задоволення гарантованих державою соціальних, адміністративних та інших послуг.

У складних процесах бюджетного регулювання необхідно відокремлювати вертикальне і горизонтальне бюджетне регулювання. Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними доходами джерелами бюджетів різних рівнів у відповідності до діючого порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення цього завдання досягається шляхом розподілу видатків між бюджетами і надання їм доходів, достатків для фінансування визначених видатків.

Горизонтальне бюджетне регулювання покликано усунути розбіжності у рівнях бюджетної забезпеченості в розмірі бюджетів місцевого самоврядування. Іншими с ловами, основний зміст горизонтального бюджетного регулювання полягає у фінансовому вирівнюванні бюджетів в територіальному розрізі. Причому горизонтальне вирівнювання здійснюється лише в межах бюджетів територіальних громад, окремо серед міських, селищних та сільських бюджетів.

Збалансування доходів і видатків бюджетів, вирівнювання бюджетів, вирівнювання бюджетної забезпеченості територій здійснюється за допомогою особливих методів. Вибір методів бюджетного регулювання залежить від того, яким чином розмежовані доходи між ланками бюджетної системи у відповідності до поділу повноважень між державною виконавчою владою і місцевим самоврядуванням. У світовій практиці використовуються три основні способи розмежування доходів.

1). розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів;

2). розщеплення поступлень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування;

3). встановлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків.

Застосування того чи іншого способу розмежування доходів залежить від засад побудови бюджетної системи, які у свою чергу визначаються державним устроєм країни.