Сторінка
1
План.
I. Теоретичні питання:
1. Суб’єкти та об’єкти страхування.
2. Фондова біржа.
3. Бюджетний устрій та бюджетна система.
II. Тести.
III. Список використаної літератури.
1. Суб’єкти та об’єкти страхування.
Страхування – це система обмінно-перерозподільних з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах соціальної відповідальності.
Страхування є найбільш доцільною, економічною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Витрати фізичних і юридичних осіб на страхування характеризують їх прату за зниження рівня ризику фінансових витрат. Організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність.
З іншої сторони страхування – це перерозподільні відносини між суб’єктами, що сплачують страхові внески, і тими, що отримують відшкодування збитків. Тобто – це плата за хеджування ризику (плата за спокій), або обмінні відносини. Розміщення коштів страхових фондів на фінансовому ринку відображає відносини з приводу торгівлі тимчасовими фінансовими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страхування та суб’єктами фінансових відносин.
Організація страхової справи ґрунтується на виділенні суб’єктів страхування і форм страхових відносин.
Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.
Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку.
Страхувальник – фізична чи юридична особа, яка на підставі відповідної угоди з страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить відшкодування при настанні страхового випадку. Крім випадку у якому застрахований не може отримати відшкодування, у такому випадку відшкодування отримує – отримувач.
Є різні види страхування і у кожного з видів страхування є свої об’єкти страхування.
Галузі страхування:
- майнове – об’єктами якого є рехоме та нерухоме майно фізичної чи юридичної особи. Основна форма – добровільне страхування.
- Особове – це життя та здоров’я громадян. Виконує дві функції: страхову та нагромаджу вальну.
- Соціальне – об’єктами є працездатність і працевлаштування. Функції страховика виконує держава в особі уповноважених органів. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій – при повній чи частковій втраті працездатності; допомог - при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті.
- Медичне – це страхування здоров’я громадян. Страхове відшкодування здійснюється у формі оплати лікування.
- Відповідальності – об’єктом є зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам.
- Ризиків – недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими.
2. Фондова біржа.
Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а самий процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.
У якості товару на цьому ринку виступають цінні папери - акції, облігації і т.п., а в якості цін цих товарів - курси цих паперів. Встає питання: як співвідносяться між собою поняття ринок і біржа, біржа й аукціон?
Загальне в біржі з ринком - установлення цін товарів у залежності від попиту і пропозицій на них. Але, на відміну від ринку, на біржі можуть продаватися не всі товари, а тільки допущені на неї, це з одного боку, а з другого, способи купівлі-продажу на біржі значно різноманітніші, ніж на ринку, але, більш регламентовані
Що стосується аукціону, то про нього на біржі нагадує спосіб призначення ціни: її викрикують. У вік електроніки така система може показатися лише данню традиції, але, на думку біржовиків, вона виконує ряд корисних функцій: створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність торгів. При однаковій ціні на запропоновані товари вони скоріше дістануться тому, хто голосно викрикнув ціну, тому "голосові дані" на біржі, як і на аукціоні, мають чимале значення але, на відміну від аукціону, ціни на товари на біржах не тільки зростають стосовно стартових, але і падають.
Отже, біржа має у своїх характеристиках як риси історичних попередників, (таких як ринки, ярмарки, аукціони), так і власну специфіку.
Ознаки класичної фондової біржі:
1) це централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торгової площадки;
2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражена коливаємість цін і т.ін.);
3) існування процедури підбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;
4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
5) централізація реєстрації операцій і розрахунків по ним;
6) встановлення офіційних (біржових) котувань;
7) нагляд за членами біржі (із позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).
Завантажити реферат